Сергій Залевський - Версола. Книга 2. Мисливець 04M

— Це божевілля, Вік — партнер дивився на Віктора, як на психічнохворого — ти хочеш сам себе замкнути у свідомо невигідних умовах, якщо щось приповзе до нас на вогник. Ти адже там не зможеш навіть нормально розгорнутися, не говорячи про те, що шансів втекти звідти взагалі ніяких не буде.

— Згоден, тут є складнощі…. але! — відреагував на критику хлопець — по-перше, те, що нас там може зжерти, значно більше нас самих, і воно фізично під всюдихід не полізе. Можна, звичайно, узяти з собою іглостріл, але тут висока вірогідність, що повзаючи там на череві, зачепиш спиною днище, де у тебе буде закріплено зброю і усередині можуть зреагувати неоднозначно, що у свою чергу може погано для нас закінчиться. Якщо вони там на взводі, то реагуватимуть на будь-який шум — ось прийде їм погана думка проїхати трохи вперед…. чи назад, неважливо — І роздавлять те, що там повзає у них внизу — а там ми повзаємо, Волш! А бути роздавленим мені не хочеться, так що поповзати на череві десять хвилин цілком нормальний терористичний план, як на мене. Хоча, якщо у тебе є більш креативні ідеї, я готовий їх обговорити, і, до речі, про шанси втекти — проти нічних хижаків один на один у нас немає шансів ні лежачи, ні сидячи, ні бігом — нас порвуть у будь-якому положенні.

Вночі працювали строго за планом: спочатку від'їхали від майбутнього місця підпалу на півкілометра, або трохи далі, і швиденько вивалили усе підготовлене барахло на траву — підпалювали чималу купу майже на ходу — вогонь розгорався повільно, обнадіюючи своїми перспективами. Поширення пожежі по савані не боялися — в цьому місці трава була густою, і нічого сильно горючого поблизу не було — небезпека займання примикаючої території була оцінена, як маловірогідна. Потім ще хвилин двадцять об'їжджали стоянку з таким розрахунком, щоб заїхати спереду всюдиходів — причепи, як об'єкти диверсії були нецікаві. Кожен диверсант одягнув шолом з ПНБ, руки закрив полімерними рукавичками на випадок, якщо в траві знайдеться щось дрібне, зубасте і зле — матеріал рукавичок повинен був дати хоч якийсь захист від чужих зубів і клішень. Декілька ампул-шприців з найпоширенішими антидотами у верхні кишені куртки, по дві ємності з паливом — досить на усі колеса, а більше і не вимагається за планом, гарнітуру на вухо і вперед. Ніч знову зустріла набором ароматів, шелестом трави і різними звуками, походження яких не вдавалося визначити на слух. Коротке перебігання до першого об'єкту атаки — І ось хлопець вже на животі повзе під машину: відразу з'ясувалися дві речі. По-перше, повзти було більш-менш нормально, дупа і шолом не дотягувалися до низу фургона, що радувало. А ось сам шолом був майже даремний: густа трава в зелених тонах приладу зливалася в одну суцільну масу, своїм видом лякаючи і без того неспокійного диверсанта, а плита всюдихода над головою серйозно давила на психіку до того ж.

Спочатку вирішив підготувати ближнє до себе колесо — облив сумішшю, але не підпалював, а поповз до наступного — так повторив дії кілька разів і довго намагався розгорнутися з незвички — не щодня доводиться лазити по-пластунськи під технікою вночі в савані. Коли розгорнувся, підпалив останнє колесо і спритно поповз до першого — там теж не став затримуватися — обмеженість маневру і відсутність зброї не розташовували його до тривалих прогулянок на животі. Матеріал колеса горів не занадто яскраво — швидше плавився і пузирився, пускаючи їдкий, чорний дим — це було непомітно зараз, але помітно по першому вдалому підпалу по закопчених бортах машин. Неяскраве жовто-червоне полум'я повільно розтікалося по колесу, неначе пестячи своїми язиками жертву. На той час, коли Віктор виповз з-під днища і поспішив вже до свого всюдихода, там його чекав напарник — той ухитрився виконати все швидше, неначе мав досвід таких диверсій. Чекати ще чогось або когось не стали, розсудивши логічно, що можна і неприємностей дочекатися: тому благополучно замкнули за собою двері і відігнали машину на декілька сотень метрів, з таким розрахунком, щоб з ранку зайняти зручну позицію для стрільби з даху. Постеживши здалека за результатами своєї роботи — а цих результатів звідси було не видно, пішли досипати час, що залишився. З ранку, підбадьоривши себе порцією місцевого виду кави, вилізли вгору і стали чекати розвитку подій.

— Порозумнішали — з невдоволенням забурчав Волш — підняли камеру, виявили, тепер у нас немає переваги несподіваності…. гаразд, чекаємо, коли поїдуть, хе-хе.