Сергій Залевський - Версола. Книга 2. Мисливець 04M

Проїхати довелося досить багато, щоб трохи відкрити сектор Волшу — той знову зробив пару пострілів, і прикриваюча машина відразу перемістилася трохи далі, одним рухом звівши нанівець їх довгий шлях.

— Пропоную більше нікуди не їздити, а чекати тут розвитку подій — вніс пропозицію Волш, коли компаньйони зручно розташувалися в кабіні, спостерігаючи за супротивником через підняту камеру на стрілі — відремонтувати ці два всюдиходи вони зможуть ціною усіх своїх запасних коліс. Таку деталь кожна машина везе з собою всього одну, більше не поміщається, та і вважається, що ці пристрої майже незламні…. принаймні, ні я, ні мої знайомі не чули про випадки відмов — там адже і ламатися нічому. Таким чином, тепер їм потрібно спати по черзі — це в тих машинах, де залишилося по повному екіпажу, а там, де ми відпрацювали — там ситуація гірша. Йде до того, що за цю ніч вони втратили половину своєї переваги, як чисельної, так і морально-технічної.

— Гм, мені здається, у такому разі розумніше сьогодні знову повторити вилазку і взагалі позбавити їх транспорту, і потім влаштувати їм тут облогу — поїхати нікуди не зможуть, а продукти рано чи пізно закінчаться, особливо якщо врахувати відсутність у них м'яса — хто ж в савану возить з собою такий продукт з селища?

— Тоді зробимо вигляд, що результати сутички нам сподобалися: ми ніби як їх злякали, упевнені, що далі за нами не поїдуть і відправилися у своїх справах. Подивимося, чи поїдуть за нами або ні — в польових умовах на заміну одного колеса таких габаритів вимагається близько години, а ми учора підпалили чотири,… цілком можливо, що відмовляться від помсти, і повернуть назад.

— Постій, я не зрозумів — ти хочеш їх відпустити ось просто так? Я думаю, це безрозсудно — загітують ще парочку відморозків, і тоді заженуть нас 100 % — їх потрібно залишити тут, щоб в майбутньому не нажити собі проблем на п'яту точку.

— Ха-ха-ха, ти мене радуєш, напарник: звичайно ж ні, я їх звідси не випущу — просто пропоную зробити вигляд, що ми вирішили утекти, користуючись заминкою — їм роботи мінімум на чотири години, за цей час заберемося чимдалі, так, щоб камера нас не зафіксувала, а вночі повернемося і доробимо почату роботу.

Так і вирішивши, розгорнулися і погнали, особливо не вибираючи напрям — по дорозі видивлялися живність, один раз зупинилися, щоб добути парочку апетитних, жирних свинок. Обробили дві тушки за півгодини і поїхали далі — намагалися їхати по прямій, щоб вночі не сильно петляти, але місцевість тут вже була не такою, як біля селища. Густа трава чергувалася лисинами голої землі і купками жорстких кущів, а гаї ставали рідше і попадалися не так часто. Від'їхали за межі роздільної здатності своєї камери — маловірогідно, що у переслідувачів оптика краще класом, тому, вирішивши далі не віддалятися, так і залишили її на вильоті стріли, контролюючи можливу появу з того боку гонитви. Потім стали спати по черзі, уриваючись тільки на їду і зміну «караулу» — слід було відпочити і як слід виспатися вдень, щоб вночі не «клювати носом», поки повільно їхатимуть назад — стимулятори, це звичайно добре, але приймати їх щодня, це моветон.

Висуватися назад почали ще у сутінках, коли сонце було на рівні горизонту — шлях назад припускав у декілька разів більше часу із-за низької швидкості, природно. Їхали, звичайно ж, по своїх «слідах» — кристал справно малював маршрут, пройдений вдень. Місце, де вони залишили переслідувачів, неприємно засмутило відсутністю ворога — в голову приходили два варіанти: або перелякалися і вирішили, що горішок їм не по зубах, або ж влаштували новий табір десь у іншому місці, і партнери просто схибили — в темряві це раз плюнути. Тому, трохи порадившись, компаньйони вирішили, що їздити в темряві і щось шукати безглуздо і небезпечно — можна і дійсно щось знайти на свою дупи — пішли спати з планами на завтра. Очевидно, що проспали — все-таки лягли ближче до ранку — піднята на максимум камера дала зрозуміти, що чотири чужі всюдиходи не спостерігалися в межах її видимості. Варіантів знову було два: або рухатися назад, в надії, що ворог озлобився після втрат і вирішив продовжувати переслідування, або другий варіант — невідомі вирішили, що здобич сильно огризалася, і рушили назад в селище. Оскільки другий варіант був абсолютно неприйнятний для партнерів, то вирішено було проїхати у бік селища, адже якщо четвірка переслідувачів поїхала в інший бік, то шансів їх зустріти буде менше — савана величезна.