Роберт Шекли - Цивілізація статусу

Баррент йшов вузькими покрученими вуличками кварталу, не знімаючи руку зі своєї зброї. Він проштовхувався серед кульгавих і сліпих, повз гідроце-фалів і мікроцефалів, повз жонглера, який тримав у повітрі на льоту дванадцять палаючих факелів за допомогою рудиментарної третьої руки, котра виростала з грудей. Продавці торгували одягом, амулетами й прикрасами, тягли візки із сумнівного вигляду неапетитною їжею. Він минув ряд яскраво пофарбованих борделів. Дівчата, скупчившись у вікнах, щось гукали до нього. Чотирирука шестинога жінка повідомила йому, що саме настав час для Дельфійських обрядів. Баррент відсахнувся від неї і ледь не наштовхнувся на жахливу гладку істоту, яка розщібнула блузку і виставила на показ вісім зморшкуватих грудей. Він оминув її, ледь не наскочивши на четвірку зрослих поміж собою сіамських близнюків, які дивилися на нього величезними скорботними очима.

Баррент повернув за ріг і мусив зупинитись. Високий обідраний дідуган із ковінькою перегороджував йому шлях. Чоловік був сліпий на одне око, рівна гладенька шкіра вкривала заглибину на його обличчі, де мало це око бути. Інше його око виблискувало гостро і сердито з-під білої брови.

— Ви потребуєте послуг справжнього скренне-ра? — запитав старий.

Баррент кивнув.

— Ходімо, — сказав мутант. Він завернув у якусь алею, Баррент йшов слідом, міцно вчепившись у руків'я зброї. Мутантам було заборонено законом носити зброю, але, як і цей старий, більшість із них мали важкі ціпки із залізним наконечником. На близькій відстані кращої зброї годі було й бажати.

Старий відчинив двері і закликав рукою Баррента заходити. Баррент затримався, пригадавши історії про довірливих громадян, які потрапляли до рук мутантів. Потім зняв зброю із запобіжника і зайшов всередину.

Наприкінці довгого коридору старий відчинив двері і провів Баррента в маленьку, тьмяно освітлену кімнатку. Коли очі звикли до темряви, Баррент розгледів фігури двох жінок, які сиділи за звичайним дерев'яним столом. На столі стояла миска з водою, у воду була занурена багатогранна скляна куля, розміром із кулак.

Одна із жінок була дуже стара і зовсім не мала волосся. Інша була молодою і гарною. Але коли Бар-рент підійшов ближче до столу, то побачив, вражений, що її ноги з'єднані нижче колін перетинкою з лускатої шкіри, а ступні зрослись у рудиментарний риб'ячий хвіст.

— Щоб ви бажали, щоб ми відскренили для вас, Громадянине Барренте? — запитала молода жінка.

— Як ви дізнались моє ім'я? — здивувався Бар-рент. Не отримавши відповіді, він сказав:

— Я хочу дізнатися про вбивство, скоєне на Землі.

— Чому ви хочете дізнатися про це? — запитала молода жінка, — невже влада не занесла його на ваш рахунок?

— Звісно, занесла. Але я хочу дізнатися, чому я це зробив. Можливо, були пом'якшувальні обставини. Можливо, я зробив це для самозахисту.

— Це важливо для вас? — запитала молода жінка.

— Я вважаю — так, — сказав Баррент. Він хвилину вагався, потім зізнався:

— Річ у тім, що в мене невротичне упередження щодо вбивства. Я б волів не вбивати. Тому я хочу з'ясувати, чому я вчинив убивство на Землі.

Мутанти перезирнулись. Старий усміхнувся і сказав:

— Громадянине, ми допоможемо вам усім, чим зможемо. У нас, мутантів, також є упередженість щодо вбивства, оскільки завжди убивають насамперед нас. Нам всім подобаються громадяни з неврозом упередження проти вбивства.

— Отже, ви відскрените моє минуле?

— Це не так просто, — застерегла його молода жінка, — здатність до скренінгу, яка є одним із кластерів псі-здібностей, використовувати досить складно. Вона не завжди функціонує. І навіть коли функціонує, часто може налаштовуватись не на те, що нам потрібно.

— Я гадав, що всі мутанти можуть зазирати в минуле, коли їм заманеться, — сказав Баррент.

— Е, ні, — відповів йому старий, — це неправда. По-перше, не всі ті, кого відносять до мутантів, є такими насправді. Майже будь-яку деформацію чи аномалію тепер називають мутантизмом. Це стало зручним терміном для визначення кожного, хто не відповідає земним стандартам зовнішності.

— Але ж існують і справжні мутанти?

— Авжеж. Але є також різні типи мутантизму. У декого просто проявляються відхилення внаслідок радіаційного впливу: гігантизм, мікроцефалія тощо. Лише деякі з нас володіють бодай найменшими псі-здібностями, хоча всі мутанти стверджують, що вони їх мають.

— Ви вмієте скренувати? — запитав його Баррент.