Отаким «кмітливим» виявився кінчик звичайного пера в руках людей, що мали на плечах неординарні голови.
Що ми сьогодні знаємо про планету Нептун? Наші знання про небесні тіла пропорційні тій відстані, що відділяє їх від Сонця, — чим далі планета, тим менше даних про неї. Як відомо, Нептун не спостерігається на небі неозброєним оком. Теоретичні розрахунки і телескопічні дослідження засвідчили, що він віддалений від Сонця на 4,5 мільярда кілометрів. Його радіус дорівнює 24 300 кілометрам, тобто майже чотирьом земним. Сонце освітлює цю планету в 900 разів слабше, ніж Землю. Рік на Нептуні триває майже 165 земних років. Отож з часу відкриття планети на ній не минуло ще й року. А ось навколо своєї осі Нептун, не зважаючи на гігантські розміри, обертається, як дзиґа, — за 15. годин 48 хвилин.
Атмосфера планети складається з молекулярного водню з невеликими домішками метану. Температура її зовнішніх шарів становить мінус 200 градусів.
Хімічний склад самої планети такий, як і Урана, тобто її основу становить заморожена вода та сполуки різних металів і кремнію.
Як і передбачав С. К. Всехсвятський, всі планети-гіганти мають газо-пилові кільця. Не став винятком і Нептун. Кільця навколо нього побачили того ж року, коли виявили і саму планету. Здійснив це англійський астроном Вільям Ласселл, той самий, що відкрив кілька супутників Сатурна й Урана. Йому ж належить і честь відкриття першого супутника Нептуна — Тритона, названого ім’ям давньогрецького міфічного персонажа Тритона, сина Посейдона, котрий, щоб викликати або втишити бурю на морі, завжди сурмив у ріг із морської мушлі.
Це настільки цікаве небесне тіло, що варто на його характеристиці зупинитися грунтовніше. У діаметрі Тритон сягає 3 200 кілометрів, віддалений від планети на 354 000 кілометрів. Це єдиний з великих супутників планет, що рухається по орбіті у зворотному напрямку, тобто протилежному напряму обертання планети навколо своєї осі.
Та це не основна відмінність Тритона, Маючи червонясте забарвлення, він, на думку вчених, оточений атмосферою. І то не якою-небудь, скажімо, аміачно-метановою, а азотною! Як супутник Сатурна Титан чи Земля на ранніх стадіях її розвитку. Якщо врахувати низькі тамтешні температури, то можна допустити, що поверхня Тритона вкрита океаном рідкого чи затверділого азоту.
І це ще не все. Тритон має рекордну для планет Сонячної системи густину — 8 грамів на кубічний сантиметр. Для порівняння зазначимо, що густина Землі дорівнює 5,52 г/см9. Така висока густина улюбленого «чада» Нептуна означає, що його нутро, тобто ядро, складається всуціль із заліза та інших металів. Але звідки на околицях Сонячної системи такі гігантські осередки металів?
Загадки, загадки, загадки… Сподіваємося, що їх стане менше, якщо не більше, коли будуть опрацьовані дані, передані земним розвідником «Вояджером-2», який, пролетівши у серпні 1989 року мимо планети, виявив 6 нових її супутників.
…З давніх часів міфологічний бог моря був близький і доступний для мешканців Землі, три четвертих поверхні якої залиті водою. А ось планета, названа його ім’ям, все ще далека від землян— як у прямому, так і в переносному значенні.
ПЛУТОН:
«Моя оселя — світ підземний. Усім померлим я даю притулок»
Здається, самі боги звеліли назвати найвіддаленішу планету Сонячної системи ім’ям володаря підземного царства — повна мороку і холоднечі, вона, як і похмурий світ глибинних надр, не знає радісного проміння ясного Сонця,
Син Крона і Реї, брат Зевса, Посейдона і Деметри, цей бог, якому при поділі світу випало «царство тіней» померлих, мав багато імен — Аїд, Діт, Гадес, Аїдоней, Плутон, Тартар, Ереб, Орк… Увійшли в ужиток два — Аїд і Плутон.
З богом підземного царства пов’язано багато стародавніх міфів. Пригадайте розповідь достославного Одіссея про свої відвідини похмурих володінь Аїда. Щоб дістатися до рідної Ітаки, героєві треба було спуститися в підземний світ на побачення з фіванським віщуном Тіресієм. І він це зробив.
З привидами багатьох своїх побратимів по Троянській війні зустрівся Одіссей. Побачив він і тінь богорівного Ахілла. Бесідуючи з велемудрим і удатним на все царем Ітаки, засмучений син Фетіди, жертва Паркової стріли, вирік афоризм, який дійшов до наших днів: «Краще бути вбогим під Сонцем, ніж царем у царстві мертвих».
Читать дальше