Володимир Савченко: Привид часу

ГОЛОС. Досліднику Крон, я хочу поставити вам запитання, на яке ви маєте право не відповідати. Чи не пояснюється ваше прихильне ставлення до цієї гіпотези суто особистими мотивами? Тим, наприклад, що Бруно Аскер був вашим вихователем і вчителем? (Рух у залі). Або тим, що астронавт, який загинув під час першої експедиції до Г-1920, був вашим батьком, а гіпотеза пробуджує якусь надію, на те, що… (Шум у залі. Вигуки: «Це недостойно!» — « А якщо й так, то що?!» Голова вмикає музичний сигнал заспокоєння, шум стихає). Повторюю: ви маєте право не відповідати на запитання. Але ви повинні відповісти на нього собі: чи не заважає це вам бути об’єктивним і неупередженим у виборі ідей?

В. КРОН. Відповідаю. Повністю об’єктивною і неупередженою може бути тільки лічильно-аналітична машина, та й то, поки людина не введе в неї програму. Людина ж буває неупередженою і об’єктивною лише до того, що їй байдуже, на що їй наплювати. А мені, моїм товаришам по експедиції, та й більшості людей як тут, так і за межами цього залу, не байдуже, не наплювати! Нам не наплювати на боротьбу за великі таємниці зорі Г-1920, яку почали майже два століття тому шість дослідників «Буревісника»…

ГОЛОС. А може, тільки троє?

В. КРОН. Ні, їх було шість, і кожен зробив, що міг!.. У цій боротьбі — ми всі цілком, такі, як є: з нашими знаннями і мріями, з удачами і помилками, з нашою сміливістю і обережністю, з нашим минулим і майбутнім, — а не просто абстрактний мозок! (Аплодисменти). Адже йдеться про чудову можливість: літати з надсвітловою швидкістю, зробити домом людства не тільки Сонячну систему, а весь великий Всесвіт! Не хотів би я дожити до таких років, коли стану байдужим до цієї мрії багатьох поколінь. (Аплодисменти). Що ж до мого батька, астронавта Антона Летьє, який зник в оболонці планети…

ГОЛОС. Може, все-таки загинув?

В. КРОН. Який зник у просторовій оболонці планети Марини біля Г-1920, то… що ми можемо сказати про смерть, якої ніхто не бачив, та ще в умовах, у яких ніхто більше не опинявся? Тільки одно: це ще не доведений факт!

Пролог

КРИЖАНІ АСТЕРОЇДИ

Частина перша

ПРИМАРИ ЧАСУ

1. Відкриття

2. Парадокс Марини Плашек

3. Летіти!

4. Людина у п’ятому степені

5. Стефан Март

6. Іван Корнєв

Частина друга

МУЖНІСТЬ

1. Мимо Землі

2. Кулі не повертаються

3. Метеорна атака

4. Концерт Гріга

Замість епілога

Переклали з російського оригіналу

В. Р. Лихогруд та Н. І. Свєчникова

Обчислювальні прилади для розпізнання і переробки спотвореної інформації; визначають імовірність появи того чи іншого сигналу за сукупністю решти сигналів (Тут і далі пояснення автора).

За теорією відносності, при швидкостях, близьких до швидкості світла, ритм усіх процесів, у тому числі й життєвих, уповільнюється. Для “Буревісника”, який летить із швидкістю 240 000 км за сек., рік дорівнює 19 земним місяцям.

Автомат, в якому використано властивість дзиґи — зберігати при обертанні незмінним положення своєї осі в просторі. Гіроавтомат підтримує правильний курс.

Явища і процеси, що запобігають “тепловій смерті” Всесвіту, яка мала б настати від поступового вирівнювання температур усіх тіл (зростання ентропії). Вчені гадають, що такі процеси відбуваються всередині зірок. Радянський астроном Козирєв вважає, крім того, антиентропійною силою плин часу, але його гіпотезу заперечують інші вчені.

Поля, що їх утворюють сили тяжіння.

Швидкість, близька до швидкості поширення світла в порожнечі.

Прискорення земного тяжіння — 9,8 м/сек. 2

Частинки ядра— протони і нейтрони.

За теорією англійського вченого П. Дірака, пустота (вакуум) заповнені елементарними частинками з негативною енергією (включаючи також енергію, що міститься в самій масі частинки — Mc 2).

Якщо надати такій частинці енергію більшу 2 Mc 2, то вона перетвориться в звичайну (наприклад, електрон), а на її місці у просторі з’явиться “дірка” — незайнятий енергетичний рівень. Ця “дірка” і є античастинка, бо властивості її, зокрема електричні і магнітні, протилежні звичайним частинкам (наприклад, антиелектрон — позитрон мають позитивний заряд).

При зіткненні частинка і античастинка перетворюються в променисту енергію; цей принцип покладено в основу ідеї “фотонних зорельотів”.