І ось тепер я кажу вам: естетика того, що сталося на ваших очах цього вечора, була естетикою вищого ґатунку. Однак ви можете мене спитати: звідки, мовляв, мені знати, що є прекрасне, а що — потворне, і як треба діяти, керуючись цим знаттям? І я скажу: на це питання ви маєте відповісти самі. А для цього треба спочатку забути все, що я казав, бо я не сказав нічого. Пробувайте ж тепер у Безіменності.
Він підняв правицю й схилив голову.
Яма встав. Підвелася Ратрі. Тек вискочив на стіл.
Вони вийшли разом усі четверо, знаючи, що механізми Карми цього разу проти них безсилі.
Вони простували в п’янкому сяєві ранку попід Мостом Богів. Високі папороті, ще мокрі від нічного дощу, іскрилися обабіч стежки. Верхівки дерев і піки далеких гір бовваніли за клубами туману. День був безхмарний. Легенький вранішній вітерець іще був напоєний свіжістю холодної ночі. Їхній шлях лежав через джунглі, довкола все цокотіло, дзижчало і щебетало. Монастир, з якого вони пішли, вже ледь виднів над верхівками дерев; високо над ним в’юнилась смуга диму, розписуючи небеса.
Служителі Ратрі несли її ноші посеред рухливого гурту ченців, слуг та невеличкого загону озброєних охоронців. Сам з Ямою крокували попереду, Тек мовчки вистрибував позаду вгорі, непомітний серед листя й гілля дерев.
— Поховальне вогнище досі горить, — озвався Яма.
— Атож.
— То спалюють тіло мандрівника, який зупинився там відпочити й помер від розриву серця.
— Свята правда.
— Як на імпровізацію, твоя проповідь була просто чарівна.
— Дякую.
— Ти справді віриш у те, що проповідував?
Сам засміявся:
— Я на диво легковірний, коли йдеться про мої власні слова. Вірю всьому, що скажу, хоча знаю: це брехня.
Яма пирхнув.
— Жезл Тримурті все ще гуляє по синах людей. Нірріті [23] Нірріті — в індійській міфології — персоніфікована руйнація, смерть.
ворушиться в своєму темному лігві, загрожуючи морським шляхам на півдні. Може, ти збираєшся згаяти ще одне життя на втіхи метафізики — аби знайти нове виправдання для протидії своїм ворогам? Твоя вчорашня проповідь показала, що ти знов повернувся радше до проблеми «чому», ніж до проблеми «як».
— Ні, — мовив Сам, — я просто хотів випробувати на слухачах ще одну лінію доводів. Важко підбурити до повстання тих, для кого все — благо. В головах їхніх немає закамарку для зла, хоча страждання їхні від нього — нескінченні. Раб під тортурами, який знає, що народиться знову, — можливо, гладким купцем, — якщо страждатиме залюбки, дивиться на свою муку інакше, ніж той, у кого тільки одне життя. Він перестраждає усе, знаючи: хай яку велику муку терпить він тепер, його майбутні радощі будуть іще більші. В разі наш страдник не схоче вірити ні в добро, ні в зло, можна змусити красу й потворність послужити йому незгірш. Треба змінити лише назви, тільки й того.
— Отже, тоді це нова офіційна лінія партії? — спитав Яма.
— Аякже, — відповів Сам.
Яма сягнув рукою в непомітний розріз свого вбрання, вихопив кинджал і підніс його привітально вгору:
— Хай живе краса! — вигукнув він. — Хай згине потворність!
Хвиля мертвої тиші прокотилася джунглями. Заніміли всі звуки життя.
Яма підняв одну руку, а другою вклав кинджал назад у потайні піхви.
— Стійте! — звелів він і глянув угору, мружачись від сонця й повернувши голову вправо. — Геть зі стежки! В кущі!
Всі заметушилися. Постаті в шафранових мантіях мов вітром змело зі стежки. Ноші Ратрі застрягли поміж дерев, і вона стояла тепер поряд Ями.
— Що сталося? — спитала вона.
— Слухай!
Оте щось котилося з неба на вибуховій хвилі звуку. Воно зблиснуло над бескидами, майнуло навкоси над монастирем, геть постиравши дим з піднебесся. Громові згуки засурмили про його наближення; коли воно прорізало свій шлях крізь вітер і світло, повітря дрижало.
Це був хрест у вигляді літери «тау» з величезною петлею і вогненним хвостом позаду.
— Нищівник вилетів на полювання, — мовив Яма.
— Громова Колісниця! — закричав хтось із найманих воїнів, роблячи рукою знак.
— Шіва мчить! Нищівник… [24] Шіва — напівбог, керує матеріальною гуною невігластва, знищує матеріальний космос. Гуни (числом три: доброчесності, пристрасті, невігластва). Йдеться про різновиди впливу ілюзорної матеріальної енергії на живі істоти; гуни, зокрема, визначають спосіб життя, мислення і діяльності душі. Завдяки їхній взаємодії відбувається творення, підтримання і знищення Всесвіту.
— проказав чернець, витріщивши очі від страху.
Читать дальше