Роджер Желязни - Бог Світла

Юга— епоха. Існує чотири юги, які постійно чергуються, змінюючи одна одну: Сатья-юга, Трета-юга, Двапара-юга і Калі-юга. В міру віддалення Сатья-юги й наближення Калі-юги відбувається дедалі більший занепад релігії і деградація людини.

Сорт червоного винограду.

Варуна— в давньоіндійській міфології тисячоокий бог, пов’язаний з космічними водами, захисник істини й справедливості.

Популярна англійська пісня часів першої світової війни.

Сома— хмільний напій, вживаний в індуїстському ритуалі.

Бувай здоров ( швед .).

Віна— старовинний індійський музичний інструмент з металевими струнами.

У медицині підхід до пояснення тілесних хвороб, при якому наголошується роль психічних факторів.

Дхарма( санскр .) — в індуїстській міфології спочатку божественний мудрець, а далі бог справедливості, персоніфікація закону, моральності, доброчесності.

Деви— злі духи, що протистоять добрим.

Праджапаті— творець усього сущого, пращур богів, владика над людьми і тваринами, його руки — сторони світу.

Локапали(букв.: «захисники світу») — в індуїстській міфології божества — вже згадувані вище владарі сторін світу і їхні охоронці. Первісно їх четверо, пізніш — восьмеро. В деяких легендах одним із них виступає Агні, бог вогню.

Юга— світовий період; за стародавньою космографічною традицією їх чотири, вони часто фігурують в епічній літературі: критаюга (або сатьяюга, «благодатна доба» — коли люди доброчесні, не знають горя й хвороб, усі рівні, поклоняються одному божеству; третаюга — справедливість помалу підупадає, з’являються пороки, поширюються всілякі жертвоприношення, проте релігійні обов’язки ще суворо виконуються; двапараюга — у світі починають брати гору зло і пороки, людей обсідають хвороби; каліюга — доброчесність геть занепадає, люди знищують самих себе у війнах, життя коротке, повне зла і гріхів, у людських стосунках панують брехня, злоба, жадібність і розпуста.

Дхарма— в стародавн. інд. міфології спочатку божественний мудрець, а далі бог справедливості, що уособлює поняття «дхарми» — закону, морального ладу, честивості.

Гандхарви— духи повітря, лісів і вод, зловмисні й ворожі до людей.

Дакіні— жорстокі й люті демонічні істоти жіночого роду, почет богині смерті.

Прети— невпокоєні душі померлих, лишаються жити серед людей і чинять їм зло.

Сканда— проводир війська богів; вважається також покровителем злодіїв.

Пішачі— злі демони, що насилають хвороби, нападають на людей і живляться їхнім м’ясом та кров’ю.

Апсари— напівбогині, що мешкають на небесах, але й на землі — у горах, на воді — і можуть насилати на людей любовну нестяму. Вони ще й небесні куртизанки і танцівниці.

Шітала— бенгальська богиня віспи.

Ріші— в давн. інд. міфол. — семеро небесних мудреців та провидців.

Бог вітрів.

Ваджра— громова довбня, палиця — зброя Індри. В буддійській міфології символ тривкості та незнищенності, зображується як своєрідний скіпетр, є атрибутом багатьох будд. Символізує також чоловіче начало.