Роджер Желязни - Бог Світла

Тримурті— божественна Трійця з триєдиною функцією: Брахма — творець світу, Вішну — його охоронець, Шіва — руйнувач.

Атман— душа.

Аватара(букв.: «Той, що зіходить») — наділена повною або частковою владою інкарнація (втілення) Бога, що спускається з духовного царства до людей, аби виконати певну місію.

Богами з машини ( лат .).

За ведичною міфологією, жива істота, коли вичерпується її добра карма, спускається на землю у вигляді дощу, далі стає зерниною, що, з’їдена чоловіком, перетворюється на сім’я, яке запліднює жінку; і таким чином послідовно відроджується людська форма життя, аби знову вернутися на матеріальний шлях і нескінченно повторювати той самий цикл.

Майя, ілюзія— енергія Всевишнього, яка змушує живу істоту забути про свою духовну природу і про божественне; це також магічна сила, здатність божества до метаморфози, зміни свого вигляду шляхом перевтілення в інший вид.

Демони— нижчі божества, злі духи, вони змагаються з богами і ворогують з людьми. За лихі вчинки або через прокляття на демона може перетворитися людина, якщо вона нехтує приписи Священного (ведичного) Письма; єдина мета її життя — гонитва за матеріальними насолодами; і що більше вона підпадає під їхню владу, то виразніше виявляється її демонічна природа й невіра в Бога.

Кама— в давньоіндійській міфології бог кохання. Нехтувати його дарами вважалося тяжким гріхом.

Індра— цар усіх райських планет і бог дощу.

Крішна(букв.: «чорний», «темний», «темно-синій») — в індійській міфології — аватара Вішну. Колір його тіла порівнюється з кольором дощової хмари, рятівної від смертоносної спеки. Образ його багатозначний і поєднує в собі як добре, так і лихе. Популярна тема деяких легенд — любов пастушок до юного Крішни. Зачувши його сопілку, вони кидають своїх чоловіків та домашні справи, біжать до нього і танцюють з ним у екстазі понад берегом Ямуни.

Індра— найпопулярніший персонаж індійської міфології, він убиває демона Врітру і цим вивільняє води рік, що доти були скуті. Тому його називають також богом родючості.

Ракшаси— різновид демонів, що є переважно ворогами людей.

Брамін— за ведичною системою суспільного поділу відповідно до роду діяльності той, що належить до класу найрозумніших людей.

Карма— закон природи, за яким будь-який вчинок людини — гріховний чи праведний — має свої відповідно негативні чи позитивні наслідки, що дедалі дужче позначаються на подальшій долі того, хто цей вчинок здійснює.

Агімса— відмова від насильства.

Мара— в буддійській міфології — уособлення зла, всього того, що веде до смерті живі істоти. Головна функція Мари — чинити перепони боддхісатвам, які прагнуть просвітлення.

«Пополь-Ву»— національна книга індіанців кіче (стародавнє плем’я доколумбової доби, від якого ведуть своє походження туземці Гватемали). Книга написана мовою цього племені й має часто символічний, затемнений зміст.

Тантра— букв.: таємний текст, магія ( санскр .) — священні тексти індуїзму, що відображають вірування про жіноче начало світу, яке є енергетичним джерелом буття.

Сансара— повторюваний цикл народження й смерті і страждань у матеріальному світі (протилежне нірвані, що є станом блаженства і свободи від матеріального існування).

Дхарма( санскр .) — одне з центральних понять давньоіндійської філософії, що означає закон, принцип, мораль; у релігійних системах — Бог, Абсолют.

Нірріті— в індійській міфології — персоніфікована руйнація, смерть.

Шіва— напівбог, керує матеріальною гуною невігластва, знищує матеріальний космос. Гуни (числом три: доброчесності, пристрасті, невігластва). Йдеться про різновиди впливу ілюзорної матеріальної енергії на живі істоти; гуни, зокрема, визначають спосіб життя, мислення і діяльності душі. Завдяки їхній взаємодії відбувається творення, підтримання і знищення Всесвіту.