Ігор Лильо - Львівська кухня

Засипана капуста – страва, яка народилася в рідних місцях Івана Франка – на Дрогобиччині, і найбільшого поширення набула саме в тому ареалі, де він прожив майже все своє життя, – між Дрогобичем, Львовом і Чернівцями.

Рецептів засипаної капусти є кілька різновидів – із суміші свіжої та квашеної, лише із свіжої чи лише із квашеної, з молоком або сметаною… «Засипають» її пшоном, товченою картоплею чи навіть квасолею. Дуже часто її готують на весілля, так і називаючи – «весільна капуста».

Рецепт, який пропонуємо вашій увазі, знайшов і відновив ресторатор з Івано-Франківська Віталій Качкан.

Компоненти

300—400 г свіжої капусти

200—300 г квашеної капусти

1 морквина

1 цибулина

100—120 г пшона

сіль, перець, олія, горошини духмяного перцю

Як готувати

Капусту посічіть і викладіть на пательню з невеликою кількістю олії. Тушкуйте під закритою покришкою 5 хвилин. Додайте квашену капусту і тушкуйте ще хвилини зо три. Посоліть, поперчіть.

Моркву натріть на дрібну терку, цибулю поріжте тонкими півкільцями і вистеліть ними дно глиняного банячка, в якому буде запікатись капуста. Покладіть кілька горошин духмяного перцю.

До капусти додайте 100—120 г промитого пшона, добре вимішайте. Капусту з пшоном викладіть на моркву з цибулею, влийте зверху трішки води та 2 столові ложки олії. Закрийте кришкою і тушкуйте в братрурі близько години при температурі 160 ˚С.

Якщо ви хочете подати пісну страву (наприклад, до Святвечора), при подачі скропіть її соком цитрини і посипте зеленою цибулькою. В іншому разі, практично обов’язковим вважається густо полити страву розтопленим смальцем із хрумкими, м’ясними шкварками і засмаженою цибулькою. Що важливіший гість у домі – то більше має бути шкварок.

Юзеф Пілсудський увійшов до політичної історії як рятівник Європи від російсько-більшовицької навали, маршал і «диктатор». Принаймні так офіційно було визначено його державну посаду в міжвоєнній польській державі. Проте у світі знайдеться порівняно небагато держав, де б власний народ так реально шанував «свого диктатора», як відзначають і пам’ятають Юзефа Пілсудського поляки. У Львові йому доводилось бувати порівняно не часто. Попри те, що під час одного з візитів до Львова на нього навіть було здійснено замах, він любив це місто, знав і відзначав його звичаї та особливу атмосферу. Найдовший «львівський період» Юзефа Пілсудського тривав з 1908 року до 1914-го, коли, мешкаючи у Львові на вул. Кадетській, 6, він намагався розбудувати організацію, котра в майбутньому мала боротись за незалежність Польщі. Проте, попри конспіративну зайнятість, майбутній маршал Польщі таки встигав учащати до різних львівських середовищ.

Якщо загалові людей більш-менш відомо про його політичні та мистецькі вподобання, то про гастрономічні маємо значно менше інформації. Тим часом дружина Пілсудського – пані Александра – згадувала, що в їжі він не мав особливих переваг і їв те, що йому смакувало. Через своє походження з Віленського краю Литви він любив ласувати місцевими солодощами. У родині була традиція приготування десертів на вихідні. А отже, можна бути певним, що у Львові з усіма його кондитерськими спокусами Пілсудський не відмовляв собі в цій приємності. Львів, власне, тим і відрізняється від інших міст світу, що кожного міг перетворити на гастрономічного гедоніста і поціновувача доброго смаку. «Дідусь» – як неофіційно називали його громадяни, – уже після того, як Польща виборола свою незалежність, полюбляв затриматись у кнайпі «Sanssouci», яка була на теперішній Банковій вулиці (тоді – Шайнохи). Традиційний львівський набір: кава, тістечка, обов’язкова свіжа преса. Можна курити цигарки і дискутувати на політичні теми. Щоправда, сам Пілсудський в основному віддавав перевагу доброму чаєві над кавою.

Юзеф Пілсудський

До слова, очевидці того часу стверджували, що власне недостатній перелік преси був однією з причин, чому в цій кнайпі не громадились представники інтелектуальних кіл. Насправді таємниця крилась в іншому. У кав’ярні збирались переважно представники Польської соціалістичної партії. Чужаків тут сприймали як імовірних шпигунів. Поміж емоційними дискусіями і чаєм із перекусками Юзеф Пілсудський полюбляв ще й розіграти партію у шахи з власником закладу паном Куфманом.