Віктор Суворов - Оповіді визволителя

Так ось: сержант — це командир. Йому вести солдатів на смерть. З солдата можна зробити сержанта, однак тільки з того солдата, в якому задатки і якості ватажка були самого спочатку закладені. Коли людина служити не хоче, сержанта з нього не вийде.

З усією ясністю неспроможність підготовки сержантів за методом Жукова розкрилася в 1979 році. Радянська Армія готувала черговий визвольний похід, цього разу до Афганістану. У Туркестанському військовому окрузі були відмобілізувати дві мотострілецькі дивізії. Резервісти, солдати і сержанти — з місцевого населення. Нічого з цього не вийшло. Негайно після введення військ до Афганістану всіх цих бійців довелося терміново замінювати на росіян, українців, білорусів, татар.

Проблема комплектування сержантського складу Радянської Армії полягала не тільки у відсутності індивідуального добору. Суть проблеми лежала набагато глибше.

Командиру будь-якого рангу належить бути професіоналом. А професіонал відрізняється насамперед тим, що вибрав свій шлях у житті добровільно. А вибрати добровільно шлях в сержанти солдат міг лише в тому випадку, коли йому були гарантовані хоч якісь матеріальні пільги.

Цього економіка Радянського Союзу не дозволяла. Радянський Союз оголошував себе мало не наддержавою, тільки повноцінної наддержавою не був — жодного дня за всю свою історію. Радянський Союз не був здатним забезпечити квартирами навіть своїх офіцерів, не кажучи вже про сержантів. Тому сержант, навіть найкращий, як і рядовий солдат, мріяв тільки про дємбєль і вираховував дні, години, хвилини і секунди до неминучого моменту, коли з нього знімуть ярмо ненависної повинності.

Країна, в армії якої молодші командири служили з примусу, була приречена на розпад.

— Блюй! Я наказую!

Молодий стрижений солдатик зацьковано озирається в пошуках підтримки. Взвод таких самих, як і він, молодих і стрижених солдатів, перед строєм яких він стоїть, явно йому не співчуває. За перший тиждень своєї служби майбутні сержанти засвоїли перше залізне правило навчальної дивізії: коли один не виконує наказ — постраждає відділення, коли відділення не виконає наказ — постраждає взвод. А коли взвод не виконає наказ, то сержанти оберуть з взводу будь-якого солдата, і він буде страждати за взвод. Його будуть тренувати, «поки дим з вух не піде», «поки не ляже». І коли в якийсь момент до завершення «тренування» він втратить сили і не зможе виконувати накази, постраждає його відділення, і весь цикл знову повториться з самого початку. Способів тренування багато: можна змусити рити окопи на старих залізобетонних плитах. Норма — окоп повного профілю за 30 хвилин. А коли солдати не вкладаються в норматив, їх слід карати і тренувати ще.

Стрижений солдатик стояв перед строєм, а стрій починав лютувати, бо знав, чим йому загрожує невиконання наказу.

Я стояв віддалік, спостерігаючи за діями свого заступника. На третій день моєї служби на посаді командира навчального взводу я повністю осягнув ще один закон навчальної дивізії: не заважай сержанту працювати, інакше доведеться працювати самому.

А старший сержант, почекавши десять секунд для солідності, чітко скомандував:

— Взвод, слухай наказ! Рядовий Равдулін запізнився на шикування на 13 секунд, бо перебував у буфеті!

Кожен солдат навчальної дивізії щодня має 20 хвилин вільного часу після обіду і 10 хвилин увечері. Вирвавшись з обіду, голодний солдат біжить до буфету, де працює одна неповоротка продавщиця. У полку півтори тисячі солдатів, і добра їхня половина, найголодніші, намагається прорватися до прилавка. Більшість з них, протиснувшись до буфету, не мають можливості ні пробитися до прилавка, ні вирватися назад. За запізнення в стрій їх жорстоко карають, однак кількість бажаючих прорватися не зменшується. Питається, звідки ж солдат бере гроші, коли в місяць йому платять 3 (три!) рублі 80 копійок? А ось звідти й гроші, що він два-три місяці намагається до прилавка прорватися, та не виходить. Ось і виходить економія.

Зараз всі 40 навчальних взводів полку вишикувані на далекому дворі військового містечка, готові приступити до чищення зброї. Офіцерів не видно, і сержанти, всякий на свій лад, наставляють порушників. Хто «вставай-лягай», хто ще як. У декого і більш вигадливі види припинення порушень придумані. Один взвод, приміром, тренується повзати по-пластунськи через мінне поле. Роль мінного поля виконує густо запаскуджений свинячим лайном господарський двір полку.