Майк Йогансен - Обличчя буржуазної преси

Але притулки є не лише для пролетарів.

« Досвідченаледі приймає гостей у делікатних справах. Уважне трактування. За містом».

Це, я так думаю, мабуть аборти. Наш джентльмен в одній холоші очевидно не може вимовити таке слово. А от ще один спосіб м'ягчити номенклатуру:

« Лондонський дім присмеркового сну»…

Так і написано: “London Home of Twilight sleep”.

…першорядний Дім для матерів, що спеціалізувався на присмерковому сні і т. д.

Здається, втім, що це якийсь новий медичний засіб.

Багато цікавого можна знайти в відділі продажу котеджів і домів —з нього видко, що англійці дуже полюбляють опочивальні. Котедж з дев'ятьма, десятьма спальними кімнатами — це звичайне діло.

З половини третьої сторінки (а ми вже проминули більше тексту ніж є в тому третьому томі Капіталу) починається попит і пропозиція роботи.

Молода леді, витончена, хороша зовнішність, шукає секретарської посади в джентльмена «з положенієм». Добре пише, може друкувати. Адреса.

Єсть і попит.

Потрібназ найближчого четверга весела й симпатична Молода Леді як компаньйонка молодій леді, що має нервозну диспозицію. Адреса.

Куховарки, покоївки, генерал-шефи (пишеться просто Generals), няньки, садівники, шофери. Якась місіс хоче мати няньку для своєї дитини, що могла б замітати в хаті і витирати пил. Декілька сімей спеціяльно хотіли б мати подружжя — кухаря й покоївку, або шофера й куховарку, очевидно, щоб уникнути прислуги з любов'ю. В Дортмурі якісь дами утримують ресторан і хотять мати бувшого офіцера доглядати за розміщенням автомобілів і столів у ресторані. Виходить, що знаходиться робота для бувших офіцерів.

Дехто підкреслює, що не п'є (коли чоловік) або — що не кохає (коли жінка), констатуючи, що дівує постійно. Роботодавці подекуди вказують потрібну їм релігію.

У правім нижнім кутку третьої сторінки є друкована форма для об'яв, яку, заповнивши, можна вирізати ножицями і послати до редакції.

Обминемо тепер судові справи, що їх є майже на друкований аркуш і програми служб божих у церквах, що друкується точнісінько як програми театрів, а в кінці як режисер указується той чи інший піп. Обминемо спортивні новини, перегони, поло, гокей, біта, водний спорт, голф, лавн-тенніс, рагбі — футбол, норсерн — юніон-футбол, асосіейшен-футбол (це той, що й у нас), бокс, крикет, фехтування на флоретах, фехтування на еспадронах, фехтування на рапірах, полювання з рушниці, полювання на лиса з хортами верхи (це в англійців зветься «благородне полювання»), атлетику всяких категорій.

Оці спортивні новини забирають стільки тексту знову як цілий третій том Капіталу — дві сторінки Тайму. Тут уже є деякі реклами. На шостій сторінці реклам немає — це парламент.

Ледве чи зацікавиться свідомий читач ще раз почитати промови Джойнсона Гікса, чи якогось там капітана Фейрфекса, про якого сказано тільки, що «капітан підтримував білл». А що той білл був про збільшення кари за злочинства, то й капітанове поводження цілком зрозуміле.

Мабуть трішки цікавіша буде для свідомого читача така подія: в чужоземній галереї підчас промови містера Буті (з Абердіну) якийся молодий чоловік почав плескати в долоні. А що це порушувало парламентські звичаї, йому негайно запропонували вийти з парламенту. Він відмовився, його вивели силоміць. Виходячи, він гукнув: «Голосуйте за містера Саклатвалу»!

На тій же сторінці ми дізнаємося, що замовлення на будову нових крейсерів розподілено дуже справедливо межи вісьма фірмами, що будують воєнні кораблі і то вельми справедливо, по одному крейсерові на що-кожну фірму.

Тут же є відділ, що називається химерною назвою «Лондонська Газета», і в ньому докладно вияснено, якому лефтенантові бути віднині капітаном, а якому лефтенантові зовсім уже не бути офіцером, бо «король не може знайти вжиття для його послуг» з тієї причини, що той лефтенант засуджений за віщось цивільним судом.

Пролетімо повз довгу статтю про авіяцію, суми й кошториси, про землі для полювання, подаровані штатським службовцям, листи читачів, де є заклик до всіх британських куховарок і господинь купувати тільки британські вироби. Виявляється, що бували прихильники і всяких легальних заходів що до цього, але, «на жаль», і досі доводиться орудувати словами, а не примусом. Проминемо й того шановного виноторговця, що роз'яснює шановній публіці про виноградні вина англійського виробу.