Майк Йогансен - Обличчя буржуазної преси

«Той присмерк зачарованих днів.

Угорі пояснено, що коли автор живий, то йому треба за вірші платити гонорар, а взагалі краще присилати книжку, щоб не перебрехати, бува, цитату. Далі йдуть об'яви клубів для бриджа, шахів, просто клубів, тенісних клубів, клубів для розгадування загадок (єсть і такі), клубів для танців і починаються курси сиділок, чи няньок. У собачім відділі, що буде нижче, є шостимісячні курси для молодих міс, де їх навчають на собачих няньок і видають у цьому сертифікати.

За няньками іде найцікавіший відділ об'яв — особисті (Personal). Починається він з того, що мільйони читачів «Таймса» дізнаються, що:

«Б. Т. Дякую тобі, голубко, будь ласка, попрохай poste-restante* Дж. П. О. послати листа. Р.».

Або трохи нижче:

«Друг, не можу більше приходити, чи писати. Можна тільки чекати.

Бета».

Далі йде строката побутова суміш. Загублено малакський ціпок і міховий комір, еспанець береться навчити вас еспанської мови, доктор літератури сподівається, що яка-небудь гуманна, добросердна особа згодиться позичити йому п'ятьсот карбованців (він потрапив у скруту, бо жінці його довелося робити операцію), леді (жінка районового судді) рекомендує всім матерям віддавати дочок у таку то школу (і її дочка вчиться тамож) — ця леді охоче одповідатиме на запити і даватиме інформацію.

Ви можете пожертвувати двадцять фунтів (двісти карбованців): на ці гроші преосв. суперинтендент (щось на штиб архирея) улаштує сімсот обідів для бідних (і сам не пропаде).

Ви можете пожертвувати непотрібні вам вставні зуби і їх вставлять бідним. Ви можете найняти в леді, що їде за кордон, її кватирю з меблями (а коли охота, то і з посудом, білизною та лакеями) всього тільки за шістьсот карбованців на місяць.

От « бувший офіцер(52 роки) розчарувався, втратив усі ілюзії, мало надій, грошей нема, все ж дуже хотів би мати — оранжерею та (або) піяніно! Чи є в цій великій імперії та шляхетна і щедра особа, що подарує йому це? Адреса і т. д.»

« Людиназ університетською освітою знайшла собі оту дівчину і хоче одружитися. Ця людина працює, але мусить тепер заробляти більше – сім тисяч на рік. Чи не дасть хто-небудь йому таку платню? Він має юридичну і фінансову кваліфікацію і має енергію. Адреса».

Це прохачі, а ось людина, що сама заробляє собі на хліб.

« Джентльмен, що возить на своїм власнім новім великім автомобілі. Може найнятися на день, тиждень, місяць, де завгодно; тут, або закордоном. Пишіть «Капітанові». Адреса».

Коли ви хочете поласувати, їздячи на автомобілі, що в нім за шофера бувший капітан, вам не треба їхати в більшовицький край. У Лондоні є такий капітан, якому ви можете давати на чай і гукати, щоб він їхав швидше.

« Загубився!Любимець алігатор, що слухається на ім'я Бетті. Добра винагорода. Льюпіно Лейн*. Новий Оксфордський Театр».

Адреса пояснює все. Крокодила загубив американський відомий кіно-актор, комік Льюпіно Лейн. Нічого страшного.

Трішки страшніша дальша об’ява.

« Маленькі дітиждуть, щоб їх послали в притулки видужувати після операцій. Будь ласка, допоможітьвідіслати їх.

П'ятнадцяти шилінґів (шилінґ — півкарбованця) вистачить, щоб дитині прожити тиждень в Офорді. Одіж так само потрібна. Міс Гаворд — Дитячий Шпиталь. Адреса».

Я думаю, не треба пояснювати свідомому читачеві, чому це екс-офіцер сподівається, що йому подарують оранжерею, а міс Гаворд має надії, що їй допоможуть здихатися дітей з одрізаними ногами і вилущеними кістками. Свідомий читач знає, що англійська буржуазія і лорди мусять допомагати екс-офіцерові, який завжди на поготові нищити більшовизм; мусять якось пристроювати дітей пролетарів і дарувати їм зношені штанці, бо й самими екс-офіцерами не знищити безробіття й комуністичної пропаганди. Далі свідомий читач дізнається, якими це способами полковники індійської служби нищать більшовизм, а тепер свідомий читач мусить визнати, що портрет Таймса, намальований вище, є ще дуже блідий і туманний портрет. Адже всі ці об'яви взято з одного нумера Таймсу, з однієї шпальти, і що ми ще не просунулися до половини першої сторінки.