Юрген Граф - Міф про голокост

А. Ноймайер — інженер. У своєму дослідженні він виходив із цифри в 875 тис., що була названа на процесі Дем’янюка. Для того щоб 875 тис. трупів спалити на відкритому повітрі, потрібно, за витрачання 200 кг дров на труп, — 195 тис. тонн. Таким чином, йдеться про ділянку лісу в 6,4 км довжиною і 1 км шириною. Для процедури спалення, що тривала, як стверджують, з початку березня і до кінця серпня 1943 р., була потрібна щоденна робота 2800 лісорубів, з урахуванням того, що одна людина валить на день, очищує, розпилює і складує одне дерево. Однак, як оповідає література з "голокосту", у Треблінці було всього 500 "робочих жидів", з яких, як повідомляє Ріхард Глоцар, "що вижив у голокості", команда лісорубів складалося тільки з 25 чол., тобто 1,5 % від необхідної кількості. Крім того, поблизу Треблінки немає справжнього лісу. А чи може бути непоміченим транспортування залізницею 195 тис. тонн деревини? Або деревину добували якимось іншим способом?

Рушимо далі. 875 тис. трупів утворюють 2900 тонн золи; додамо до них 100 тонн деревної золи. Втім, в золі сотень тисяч трупів залишаються неспалимі частини — тобто одних зубів 20–30 млн. штук. І якби Совєти або поляки знайшли хоч невеличку частку всіх цих залишків, то з надзвичайним галасом зараз же зібрали б міжнародну комісію і продемонстрували б світу докази німецької жорстокості. Але вони цього не зробили. Чому?

в) абсурдність легенди про "суто винищувальні табори"

В антиревізіоністському творі Тілла Бастіана офіційна мудрість про "табори знищення" викладається так:

"Осінь 1943 року. В 300 км на північ від Освенціму коять свою чорну справу Собібор і Треблінка. Коли масові вбивства там припинилися, головним центром знищення, якого світ не знав, став табір Освенцім-Біркенау.

Рудольф Хесс, який відвідав табір знищення Треблінка ( у червні 1941 р., за 13 місяців до початку його існування! ), отак пишався поліпшенням, яке він у себе ввів.

"Комендант табору Треблінка, — повідомляє Хесс, — сказав мені, що 800 тис. він ліквідував за півроку. Він застосовував моноксид, який мало ефективний. Коли я побудував будинок знищення в Освенцімі ( який? їх там багато ), я використовував циклон-Б… Іншим поліпшенням було те, що ми побудували ГК, що вміщали відразу 2 тис. чоловік, тоді як у Треблінці в кожній з 10 ГК поміщалося лише по 200 чоловік".

Цим пасажем пан Бастіан з усією ясністю показує, за кого він приймає своїх читачів: за йолопів. Він заявляє: "У Бельзеці за 10 місяців — табір відкритий у березні 1942 р. — було вбито і спалено на відкритому повітрі 600 тис. чоловік. У Треблінці… 974 тис., майже всі жиди, з них 894 тис. — за 8 міс., тому що в інший час, згідно з Хессом, за 6 міс. спромоглися ліквідувати тільки 80 тисяч".

Однак навіщо тоді було навесні 1943 р. в Біркенау зводити в крематоріях ГК, якщо так ефективно функціонували інші табори знищення? Лише в Бельзеці і Треблінці за таких темпів роботи можна було без проблем знищити всіх захоплених жидів. Чому так несвоєчасно були зачинені обидві "фабрики смерті" і вирішено було зводити ГК в Освенцімі?

Будівництво 4-х крематоріїв у Біркенау голокостники пояснюють необхідністю позбутися трупів отруєних. Проте, навіщо зводити крематорії, якщо будь-яку кількість число трупів можна за допомогою горючих матеріалів і без них просто спалити на відкритому повітрі, не залишаючи ніяких слідів? І чому ж "газ моноксид був не ефективний", якщо за його допомогою в рекордно короткий термін угробили 1,824 млн. чоловік?

Без сумніву, після повстання у Варшавському гетто сотні тисяч жидів були депортовані до Треблінки. Вона була транзитним табором. Знищити і спалити там 1 млн. жертв було технічно неможливо. Не була вона і робочим табором, оскільки була занадто невеликою. Такою була Треблінка 1; розташована за 3 км від неї Треблінка 2 була робочим табором. Свідки повідомляють, що жидів із Треблінки перевезли до інших таборів, зокрема, до Майданеку. Для чого, запитується, потрібно було возити жертви з одного "табору знищення" до іншого, добродії голокостники?

Також є правдоподібним, що Треблінка служила проміжним табором для перевезених у білоруські колонії, існування яких визнають прихильники теорії знищення. Такими проміжними таборами швидше за все й були Собібор і Бельзець, на користь чого говорить їхнє розташування на сході від Варшави.

Чи знищили німці документи? Хтозна… Усе-таки, чому в Освенцімі абсолютно всі папери залишилися недоторканими? Нам здається, що там, де документів немає, їх заховали, позаяк вони спростовують легенду про "голокост". У найближчі роки тут можна чекати цікавих відкриттів.