Ричард Харвуд - Чи дійсно загинули шість мільйонів?

Здесь есть возможность читать онлайн «Ричард Харвуд - Чи дійсно загинули шість мільйонів?» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2002, ISBN: 2002, Издательство: Просвіта, Жанр: Публицистика, Политика, Культурология, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Чи дійсно загинули шість мільйонів?: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Чи дійсно загинули шість мільйонів?»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Як же вдалося жидам — мізерній меншости — знищити мільйони «гоїв»? До цього вони методично і вперто йшли протягом 1900 років.
Замаскувавши свої агресивні плани — ідеологію під новочасну релігію європейських народів (християнство), жиди по цьому «місточку» проникли і легалізувалися в середовищі білої раси — в усіх відношеннях найактивнішої частини людства. Таємно сповідуючи мету світового панування, «богообраний народ» поступово, протягом століть, прибрав до рук торгівлю, фінанси, економіку, пресу, політику і на початку XX століття майже повністю представляв або контролював уряди Європи та Америки, отже, й ситуацію у цілому світі. В цих умовах стала можливою «жовтнева революція», в результаті якої жиди захопили абсолютну владу в найбільшій і найбагатшій тоді країни світу — царській Московії. Система ГУЛАГ-СРСР під прикриттям все тієї ж замаскованої ідеології іудо-сіонізму у формі марксизму-ленінізму — це вже було лише практичне вираження «теорії людиновбивчої промисловости». Деформація суспільної свідомости «пролетаріату на основі марксизму-ленінізму була тотальною.
Отже, визволення від жидівського поневолення потрібно починати з очищення ідеології — насамперед з перегляду світоглядно-філософських та релігійних комплексів на засадах національної духовности.
Павло ЧЕМЕРИС

Чи дійсно загинули шість мільйонів? — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Чи дійсно загинули шість мільйонів?», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Разом з газовими камерами перетворилася в міф і цифра 6 млн. немов би замордованих жидів. Звідки вона взялася?

Вже у травні 1942 р. згадуваний сіоніст Наум Гольдман заявив у Нью-Йорку, що з 8 млн. жидів, які перебувають у сфері німецького панування (насправді було менше 3 млн.) живими залишилися 2 або 3 млн. Тоді «голокост» тільки починався. Звідки Гольдман знав майбутню цифру?

Виявляється, що газета «Американські жиди» ще в числі за 31 жовтня 1918 р. писала про знищення 6 мільйонів жидів. Де і як цей «голокост» здійснюватиметься, з безглуздої писанини в газеті зрозуміти неможливо, але цифра 6 млн. повторена 7 разів. Оце і є відповідь, чому неодмінно потрібна ця цифра: це — «священна» цифра, запозичена божевільними сіоністами з Талмуда.

Під час війни згадуваний раніше М.Стефанишин не зважаючи на підлості, що йому чинили жиди раніше, часто допомагав їм харчами, медикаментами, за які нерідко платив свої гроші. За доносом поляків німці двічі його судили як совєтсько-жидівського шпигуна, так що врешті решт він потрапив в Освенцім («Аушвіц»). Роботу Ю.Графа він читати не міг хоч би тому, що вона вийшла пізніше, ніж Стефанишин написав свої свідчення. Навряд чи й швейцарець. Ю.Граф читав Львівську газету. Послухаємо ж, що пише в'язень «Аушвіца» про ставлення німців до жидів [3]: «Коли границя стала по Сяну, німці зовсім не перечили жидам переходити на совєтську сторону. Було таке, що жиди назад верталися на німецький бік. До кінця 1939 р. їм дозволялося вільно йти на всі чотири сторони. I після 1941 р. вони ще займалися торгівлею, німці їх не чіпали. А як збудували гетто в Перемишлі (1942 р.), то почали ЇХ туди звозити… Перед тим, як переселяти жидів у гетто, тим з них, хто мав свої магазини, німці дозволяли розпорядитися своїми товарами на власний розсуд. Ніяких конфіскацій чи грабежу щодо них не було. Просто не мали права більше торгувати». А ось що він пише про жидівські «поневіряння» в Освенцімі та про жидівський «голокост»: «Жиди були в кращому становищі, ніж в'язні інших національностей. Вони їздили на роботу поза табір на фільварки, на фабрики, а на ніч їх привозили всіх назад у табір. Вони одержували пайки і на виїздах могли ще щось роздобути. Отже, режим жидів був кращий ніж тих, хто постійно знаходився у таборі. Харчували у таборі погано… Голод особливо косив військовополонених, зокрема, з червоної армії, яких тут було багато. Ось що дивувало: боронь Боже! — було образити, а надто вдарити жида. Якось я стусанув одного за нахабну поведінку: в присутності гестапівця він вимагав хліба, якого в цій ситуації я йому не міг дати. Що тут почалося! Гестапівець (австріяк) мене врятував і строго наказав, що коли я ще раз собі таке дозволю, то зі мною буде щось страшне. Я зрозумів, що німецька нагінка на жидів — то якийсь незвичайний маскарад. Керував жидами в «Освенцімі» жид Краковер і тільки йому було дозволено бити жидів за провини. Такі «штрафники» вже не потрапляли на «колоди», де одержували по 25–50 ударів, і караний ще мав сам собі їх рахувати. На поданому знімку з буклету про Освенцім, виданому в Кракові у 1958 р. (знімок газета наводить — Б.Б.), Краковер — крайній справа, поряд з німецьким конвоїром. Зверніть увагу на те, що конвойована група жидів, включаючи самого Краковера, не виглядає виснаженою. Мають нормальний вигляд, а не тюремний, змордований…

Мене перевели на роботу по ремонту табірних вишок… На вишках охорони були переважно власівці. Вони допомагали продуктами «своїм хлопцям», які були на території табору. Допомога українцям надходила від Українського комітету допомоги. Я був залучений до розподілу цієї допомоги, то на інші роботи вже не ходив… Допомагали ми продуктами і в'язням інших націй. В Освенцімі невільники кожної нації були окремо.

Якось до табору знову прибули представники з Міжнародного Червоного Хреста. Я поросив у них дозволу мені мати право доступу до всіх бараків табору. В «Освенцімі» не було дикого режиму, як в совєтських тюрмах. Мені дозволили. Так я мав змогу ознайомитися з усією територією табору, всіма його бараками і будівлями, знати їхні призначення. То коли з роками все настирливіше в газетах і по радіо, потім по телевізії почали говорити про масове знищення жидів в «Освенцімі», мене дуже здивувало. Я все чекав — впродовж десятиліть — що хтось авторитетно заперечить небилиці. Але чомусь цього ніхто не зробив й досі. А тим часом брехня вже утвердилась як «свята правда». Отож як в'язень «Освенціма», обізнаний з комплексом усіх його будівель, тверджу: ніяких крематоріїв і газових камері в Аушвіці не було. Блок-11, де нібито здійснювалось масове вбивство жидів газом «Циклон Б», — вигадка. В цьому цегляному, неоштукатуреному будинку при вході в концтабір «Освенцім», із звичайними вікнами, а не загерметизованими, як цього вимагав би такий «блок» (фото цього будинку також взято із вищезгаданого буклета), містилися лазні, де милися в'язні, насамперед жиди, яких не можна було навіть образити. I ніякої шибениці поряд з цим будинком не було (вона є на фото — Б.Б.). Вона поставлена вже потім, коли табір перестав бути табором. Відтоді мене не перестають дивувати твердження про те, що в «Освенцімі» знищено мільйон жидів.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Чи дійсно загинули шість мільйонів?»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Чи дійсно загинули шість мільйонів?» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Чи дійсно загинули шість мільйонів?»

Обсуждение, отзывы о книге «Чи дійсно загинули шість мільйонів?» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x