Михась Кукобака: Міркування про антисемітизм, сіонізм і нацизм

Поставимо питання по-іншому. Чи стало «євреям» легше жити після створення сіоністської держави?Реальність доводить, що для пересічних громадян нічого не змінилося. Але для авантюристів і шахраїв можливості розширилися. В Америку приїжджає «євреїв» більше, ніж в Ізраїль. І їх загальна кількість чи не вдвічі більша, ніж у самому Ізраїлі. Хто добре влаштувався, ті не квапляться їхати з Росії й інших країн, незважаючи на всі «угоди» генерала Шарона. Найбільш далекоглядні «євреї» добре розуміють, що Шарон піклується не про людей. Генералу Шарону потрібно більше «гарматного м’яса» для нових війн. Вже не рідкість, коли з Ізраїлю («землі обітованої») «євреї» емігрують у різні країни у пошуках кращої долі. Їдуть переважно в США або в Європу. Але відомо, євреї, які не визнають расизму й антисемітизму, непогано жили й продовжують жити в мусульманських країнах. Наприклад, у Тунісі, Марокко. Навіть в Афганістані жили, при талібах.

У цілому ж, через расистську політику Ізраїлю, юдофобство у світі зросло.Нині сіоністи виношують плани виселення всіх арабів з території, контрольованої Ізраїлем. Проводять різні «опитування» емігрантів із колишнього СРСР, щоб прикрити расизм «демократичною» процедурою. Для арабів вже введені спеціальні посвідчення особи. Це наслідування гітлерівського нацизму. Зрозуміло, такі акції не додають поваги державі Ізраїль і «євреям» у цілому.

Створюється враження, що сіоністи свідомо стимулюють юдофобство.Щоб потім переконувати всіх «у ворожості» світу до «обраних націй». Наприклад, ведучий “круглого столу” пан Борис Рабінер в одній з телепрограм, у лютому цього року висловив ідею: за одного вбитого єврея варто вбивати тисячу арабів. Одного разу після однієї з відповідних акцій відплати з боку палестинців у чиказькій газеті «Новий світ» на першій сторінці великим шрифтом з’явився заклик: « Знищити Палестинську автономію».І приписка дрібним шрифтом — «крайня думка». Однак така приписка не повинна вводити в оману. Газета ніколи не публікуєматеріалів на захист палестинців. Навіть із позначкою «крайня думка». А от заклики: « Вбивати! Знищити! Зруйнувати!» —із задоволенням друкує сіоністська «інформація».

Така політика необхідна сіоністам, щоб перетворювати єврейські громади в «п’яту колону» Ізраїлю у країнах проживання. Тоді можна легко вербувати шпигунів і створювати «групи впливу» на користь сіоністської держави. Як ми вже знаємо, сіонізм проповідує, що єдина батьківщинадля «обраних націй» — це «земля обітована», Ізраїль. Інтереси Ізраїлю вище від усього, де б єврей не жив. Звичайно, подібна ідеологія не може викликати повагу в корінних жителів будь-якої країни. Гітлеру знадобилося кілька років, щоб цивілізовані нації відкинути в середньовіччя. Сіоністам сьогодні складніше, ніж Гітлеру, але надії вони не втрачають…

Можна не сумніватися, що, зломивши опір палестинських арабів, сіоністи не заспокояться. Наступною ціллю експансії стануть Йорданія, Сирія, Ліван. А на довгострокову перспективу, можливо, і Єгипет. У сіоністській пресі вже писалося, що, мовляв, Ізраїль «поквапився» повернути Єгипту Синайський півостріві тепер для ізраїльських бомбардувальників стало менше можливостей для тренувань.

Ізраїль був створений 56 років тому. Якщо підрахувати, скільки «євреїв» й арабів загинуло за цей період, скільки коштів і людських зусиль безглуздо розтрачено на руйнування, відновлення й знову на руйнування, то доходиш сумних висновків. Створення сіоністської держави Ізраїль — трагічна помилкатодішнього керівництва ООН і СРСР. І якщо сіоністів не зупинити, вони ще багато горя принесуть навколишньому світу й самим євреям.