Михась Кукобака - Міркування про антисемітизм, сіонізм і нацизм

« Мені згадався епізод із нашої історії. Коротко передаю його в тому вигляді, у якому він викладений у Талмуді. Існувало в ті безумно далекі часи войовниче й садистське плем’я амалекітян. Воно було першим, хто після Синайського Одкровення спробував знищити єврейський народ, кинувши зухвалий виклик Всевишньому. За велінням згори, плем’я це по винне було зникнути з лиця землі. Війна з амалекитянами тривала кілька століть. Рішучий бій дав їм перший ізраїльський цар Саул. Військо амалекитян було знищене. Їхній цар потрапив у полон. У захваті від перемоги цар Саул вирішив зробити мінімальну, зовсім малюсіньку поступку ворогу. Цареві бузувірського племені було дароване життя. На одну тільки ніч. Вранці він був страчений. Ця ніч виявилася фатальною для єврейського народу. Амалекитянин переспав з рабинею, і вона завагітніла. Мудреці стверджують, що Амман (один із правителів Персії. — М. К.) був його далеким нащадком… Релігійні авторитети нового часу стверджують, що і Гітлер, і Сталін мають відношення до цього отруєного насіння. Мораль цієї історії досить прозора: неприпустима й найменша поступка».

Я сподіваюся, й читачеві статті мораль цієї розповіді теж «прозора». Згадування в «Святих Книгах», що Ізраїль «забрав собі землі семи народів», наводить на думку, що амале-китяни — далеко не єдиний народ, який знищили єврейські нацисти. Складається враження, що Гітлер був обізнаний із єврейською історією й вирішив скористатися історичним досвідом проти самих євреїв. Через 37 років після Гітлера генерал Шарон організував акт геноциду палестинських арабів у ліванських таборах біженців Сабра й Шатила. В 2001 році Суд Бельгії спробував притягнути Шарона до відповідальності, звинувативши його у військових злочинах. Але правосуддя зазнало невдачі, тому що один з учасників тих давніх подій і головний свідок звинувачення, член парламенту Лівану Хобейка був оперативно підірваний біля власного будинку. Підірваний, як тільки привселюдно оголосив, що буде свідчити в бельгійському суді як свідок.

Схожа інтерпретація найдавнішої історії Ізраїлю нинішніми ідеологами сіонізму, не що інше, як підбурювання й пропаганда тероризму й нацизму на державному рівні; його виправдання й заохочення. Теперішній Ізраїль — це досить успішна спроба відтворення гітлерівської Німеччини в мініатюрі. Але Гітлер свого часу не встиг зробити атомну бомбу. А Ізраїль має весь комплекс зброї масового знищення. І в Європі росте обґрунтована тривога. Відповідно до опитувань, близько 60 % населення об’єднаної Європи засуджують політику Ізраїлю. І лише Росія й США мовчазно схвалюють єврейський нацизм, який постійно змінюється. Жодного слова критики: ні в пресі, ні на радіо чи на телебаченні. З американською військово-політичною й економічною підтримкою Ізраїлю, російський промислово-фінансовий капітал також починає поступово працювати на ізраїльський мілітаризм. Настільки ж безвідповідально колись радянська влада «загравала» з німецьким нацизмом, постачаючи Гітлеру все необхідне для війни в Європі. Аж до 22 червня 1941 року. Тепер знайшли нового «друга»…

Неупереджений аналіз доводить — не був. Ні Сталін, ні Гітлер антисемітами не були. І, взагалі, уже кілька сотень років у жодній європейській країні антисемітизм не існує.

Гестапо іноді залучало «євреїв» до виконання окремих доручень. Один із прикладів, коли «єврей» Гріншпан вбив працівника німецького посольства у Франції в 1938 році. Тим самим були спровоковані погроми в Німеччині. Терориста не покарали. До речі, свого часу також не покарали терориста Якова Блюмкіна, який вбив німецького посла Мірба-ха. Але цей теракт дав можливість Леніну розгромити опозицію.

Таким чином, про антисемітизм мова не йде. Гітлер був юдофобом,але не антисемітом. Хоча сам, певною мірою, був «євреєм». Але ж і Пол Пот знищив третину своїх одноплемінників? Та й Мао-Цзедун особливо не співчував «своїм». Чому ж тоді Гітлер не любив «євреїв»? Це одне з головних питань нашої статті.

Уявімо собі дві фірми. Одна робить праски, а інша — каструлі. Будуть вони ворогувати? Ні. А от якщо обидві почнуть випускати тільки праски або каструлі, то справа може й до «замовлених» вбивств дійти. Що, до речі, і нині не рідкість.

З історії ми знаємо, що Гітлер був стурбований існуванням «Всесвітньої єврейської змови», тому що він мріяв встановити у світі свій«Новий порядок», подібну «змову» він трактував як серйозну конкуренцію своїм планам у боротьбі за світове панування. Жоден «нормальний» диктатор не терпітиме конкурентів або опозиції. Так чинив Сталін і всі інші, масштабом дрібніші від нього. Відомо, що спочатку Гітлер хотів «мирним» шляхом видворити «євреїв» з Німеччини. Через низку причин це не вдалося.