Також він говорить про важливість служіння, яке є одним із наріжних каменів УКУ: «Зараз багато людей хоче того, чим є УКУ, але небагато розуміє, чому він такий. Вони хочуть прийти й зібрати сметанку. А бренд УКУ народився саме так і потребує готовності свідчити, спілкуватися, служити, радіти, коли ти щось даєш іншому». Свідчити, спілкуватися і служити — це три «С» із фундаменту УКУ. Владика Борис додає їх до знайомих уже двох «М».
Інститут історії церкви — це одна з перших сходинок на шляху до УКУ. Наступні, згадує Наталія Климовська, здавалися їй неймовірними. «Пам’ятаю, я прийшла на роботу зі своїм маленьким сином. Владика Борис погладив його по голівці, — розповідає проректорка, — і сказав, що той буде вчитися в нас в університеті. Я тоді подумала: «В якому університеті?! Нічого ж нема. Цей американець хоч уявляє собі масштаби корупції в Україні та як узагалі складно зробити щось таке, як університет? Навіть якби він мав гроші, усе одно було б дуже важко». Зараз мій син — студент першого курсу гуманітарного факультету».
Грошей у Ґудзяка було $25 тис. — докторський грант, який він отримав після захисту в Гарварді для реалізації власного проекту. Звісно, кошти пішли на Інститут історії церкви, їх вистачило на перший рік роботи. Важливо також розуміти, що це не лише витрати на заробітну плату й техніку. Команда інституту, окрім того, що збирала інформацію, намагалася щось робити для середовища репресованих греко-католиків. Скажімо, організовувала зустрічі, вітала зі святами, створила для них пенсійну програму.
* * *
1994 року офіційно почала працювати львівська богословська академія. Її першим ректором став о. Михайло Димид. Навчальний заклад оселився в закинутому приміщенні давно нікому не потрібного дитячого садочка площею 400 м 2. Саме там розташовувалася і бібліотека, й каплиця, і навчальні та адміністративні приміщення. За два роки богословська академія перебралася до приміщення на вулиці Свєнціцького, де було вже 4 тис. м 2. УКУ придбав цю будівлю за $175 тис. (тоді й тепер основна частина бюджету УКУ — краудфандингові кошти). Це був дуже складний для університету час, оскільки купівля поглинула практично весь бюджет і першу зиму в новому приміщенні університет перебув із морозами.
Через вісім років після відновлення академії, 2002 року, офіційно відкрили Український католицький університет у Львові. Його першим ректором призначили о. Бориса Ґудзяка. Нині він президент університету. Посаду ректора з 2013 року займає о. д-р Богдан Прах.
Одним із перших викликів для УКУ став пошук професорів для богословського факультету. На той час в Україні не було людей, які могли б викладати богословські науки на університетському рівні, тож Борисові Ґудзяку залишилося шукати за кордоном. Це означало, що в університеті необхідно було забезпечити міцну базу вивчення іноземних мов. Так народилася ідея проведення англомовної школи УКУ влітку. Для неї теж потрібно було знайти людей, а ресурсів, щоб їм платити, університет не мав. Борис Ґудзяк згадує: «Ми робили їм таку пропозицію: «Ти приїдь із Америки, Канади, Англії, Австралії... Пожертвуй своїми вакаціями, заплати собі за квиток. Будемо тебе годувати скромною їжею. Працюватимеш з ранку до вечора, але ти зможеш змінити життя молодій людині». І люди приїздили. Багато таких волонтерів стали чільними партнерами УКУ. Як наслідок, деякі студенти вже з третього курсу мали всі предмети англійською мовою, а те, що здавалося труднощами, університет зумів перетворити на переваги.
В УКУ поставили високу планку вивчення не лише англійської, а й інших іноземних мов, зокрема німецької, французької, іспанської, грецької та церковнослов’янської. «Мало богословських факультетів у світі мали стільки грецької мови, як наш, — запевняє Владика Борис. — Перші випускники поїхали до католицького університету Лювена в Бельгії, де найбільша богословська бібліотека у світі. То вони знали грецьку мову краще, ніж місцеві студенти на вищих рівнях. Це відразу впадало у вічі професурі. Один із тих перших, Роман Завійський, потім закінчив аспірантуру в Оксфорді. Сьогодні він — декан філософсько-богословського факультету УКУ. Наші випускники могли їхати здобувати докторські ступені в різні країни світу».
За останні роки УКУ значно розширив навчальну, наукову та формаційну програму. В Університеті діє шість факультетів, вісім бакалаврських, 19 магістерських та аспірантських програм, 22 інститути та центри.
Читать дальше