Сергей Жадан: Метаморфози. 10 українських поетів останніх 10 років

нас розлучать у день народження леніна
а розписали на наступний день після дня незалежності сполучених штатів
ми зустрілися за два дні до свята великої жовтневої революції
а розійшлися за день до католицького Різдва

другого січня по моє серце вперше викликали швидку
димедрол колола дівчина з якою я разом був у піонертаборі
і вона мені тоді подобалась
(але я навіть не зауважив її обличчя – якісь червоні плями)
вперше батьки відчули себе старими

я зустрів її на православне Різдво
і якось навіть майже не помітив

у день народження мого приятеля-театрала
мені вирізали апендицит і промивали нутрощі
а перед тим везли голого з виголеним пахом
лікарняними коридорами
а пристаркувата санітарка вислуховувала мої дурні теревені
я був голий під кайфом мені було кайфово
анестезіолог запитав чи були в мене венеричні хвороби
я сказав що де юре не було а де факто були
він перепитав я пояснив що від мене пішла дружина
а він зацитував пісню якогось пиздуватого російського барда
про те що якщо мовляв к другому уходіт нєвєста
єщо неізвестно і так далі
я посміхнувся
він сказав щоб я не боявся
я сказав що я не боюсь
але хулі там я сцяв я сцяв за своє життя

потім відпустив наркоз і стало по-справжньому боляче
медсестер на поверсі не було
прийшла о сьомій рано штрикнула кетанов
о дев’ятій прийшов хірург і сказав: «Встань і йди»
і я встав і пішов
сцяти

а за три дні до весни я знову зустрів її
і це вже було зовсім не те зовсім не те
що було на православне Різдво

зараз ніч з вісімнадцятого на дев’ятнадцяте березня
2:31 у києві каїрі тель-авіві ларнаці
літаки не літають в них не бояться пасажири
пасажири лягають спати з нею за кілька кілометрів від мене
а я сиджу безсилий змінити цей світ на краще

але тішуся з того що й
ви
поль бреґ
герберт шелдон
анатолій кашпіровський
алан чумак
ґ.п. малахов
мірзакарім норбєков
порфирій іванов
джуна давіташвілі
ванґа з петрича
і просто марія-стефанія

ви також безсилі
ви також безсилі
ви також безсилі
ви також безсилі
ви також безсилі
ви також безсилі
ви також безсилі

мама сказала своїй маленькій донечці з морозивом
трирічній здається
«ты гость в этом мире…»

прості та жорстокі це були слова
мудрі як євангеліє

а може вона просто сказала російською
бо якою ще мовою можуть сказати у дніпропетровську:
«сегодня мы пойдем в гости к бабушке» або
«сегодня к нам в гости придет бабушка»
або щось схоже на це
а мені як завжди щось не те причулось

мені причулось як завжди щось найгірше
хоча чому правда – це найгірше

а може просто мама належить до секти свідків єгови
і в них це нормально – так розмовляти з дітьми
не приховуючи найгіршого
не приховуючи простий факт смерті

а може щось просто залишилось поза кадром
і ми не побачили мертву пташку або збитого вантажівкою пса
яких побачили вони
і щоб якось пояснити мінливість світу
мама вдалася до афоризму
який у її секті хтось придумав бо це дуже гарно звучить
«ты гость в этом мире…»

російська мова несамовито афористична
українською так не скажеш
українською багато чого сказати просто неможливо
це якась дерев’яна мова
з якої тільки труну можна зробити
для дівчинки маленької дівчинки яка
йде тримаючись за мамину руку
йде поїдаючи морозиво пломбір
йде в гості до бабусі