Бруно Шульц - Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк

Здесь есть возможность читать онлайн «Бруно Шульц - Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, ISBN: , Издательство: ДУХ І ЛІТЕРА, Жанр: Критика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

  • Название:
    Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк
  • Автор:
  • Издательство:
    ДУХ І ЛІТЕРА
  • Жанр:
  • Год:
    неизвестен
  • Город:
    Київ
  • ISBN:
    978-966-378-265-2
  • Рейтинг книги:
    4 / 5. Голосов: 1
  • Избранное:
    Добавить в избранное
  • Отзывы:
  • Ваша оценка:
    • 80
    • 1
    • 2
    • 3
    • 4
    • 5

Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Ця збірка літературно-критичних, теоретико-літературних та філософських текстів Бруно Шульца відкриває нову грань творчості мистця й дозволяє поглянути на нього як на талановитого літературного критика, уважного до сучасного йому літературного дискурсу. Бруно Шульц постає як філософ й теоретик літератури, який створив оригінальну концепцію літературної творчості, запропонував власний інструментарій аналітичного прочитання і рецепції художнього тексту.
Книга адресована літературознавцям та філософам, а також широкому колу гуманітаріїв й усім, хто цікавиться культурою міжвоєнної доби.
_________________________
Поезія — це короткі поєднання сенсу між словами, несподіване відроджування первинних мітів.
Бруно Шульц, «Мітологізація дійсності»
* * *
Є змісти, ніби призначені нам, приготовані, що чекають на нас на самому вступі у життя. Так я у віці восьми років сприймав баладу Ґьоте з усією її метафізикою. Попри напівзрозумілу німецьку, я вловив, відчув сенс і, зворушений до глибини, плакав, коли мені мама її читала.
Такі образи становлять програму, визначають залізний капітал духу, даного нам дуже рано, у формі передчуттів і напівсвідомого досвіду. Гадаю, вся решта життя витрачається нами на те, щоби зінтерпретувати ці з'яви, переглянути їх у всьому змісті, який здобуваємо, провести крізь усі розпинання нашого інтелекту, на які нас вистачає. Ці ранні образи визначають мистцям межі їх творчості. Їхня творчість є дедукцією готових передумов. Потім вони вже не відкривають нічого нового, а тільки вчаться щоразу краще розуміти ще на вступі довірений їм секрет; їхня творчість є постійною екзегезою, коментарем до того єдиного вірша, що їм був заданий. Зрештою, мистецтво не розгадує цього секрету до кінця.
Бруно Шульц до Ст. І. Віткевича
* * *
Кафка напрочуд чітко бачить реалістичну поверхню дійсності, майже напам'ять знає її жестикуляції, всю зовнішню техніку подій та ситуацій з їхніми поєднаннями й переплетеннями, але все це для нього тільки нетривка шкіра без коріння, яку він знімає, наче делікатну паволоку, накладаючи на свій трансцендентний світ, трансплантуючи у свою реальність. Його ставлення до дійсності наскрізь іронічне, зрадливе, сповнене злої волі — ставлення престидижитатора до свого апарату.
Бруно Шульц, «Передмова до польського перекладу „Процесу” Франца Кафки»

Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Першодрук:

„Wiadomości Literackie” 1939, nr 17 [текст є відповіддю на анкету часопису: назва є одночасно назвою рубрики, в якій було поміщено цю відповідь].

Перевидання, зокрема:

Bruno Schulz, Republika marzeń …, s. 63—64 ( Zapowiedź ).

Мітологізація дійсності

Суттю дійсності є сенс. Що не має сенсу, не є для нас дійсним. Кожен фрагмент дійсності живе завдяки тому, що бере участь у певному універсальному сенсі. Старі космогонії виражали це сентенцією, що на початку було слово. Неназване не існує для нас. Назвати щось означає включити його в якийсь універсальний сенс. Ізольоване, мозаїчне слово — це пізній витвір, це вже результат техніки. Первослово було маячінням, яке кружляло довкола сенсу світла, було великою універсальною цілістю. Слово в нинішньому, поточному значенні — це вже тільки фрагмент, рудимент якоїсь давньої всеосяжної, цілісної мітології. Тому воно прагне до відрощування, відроджування, до відновлення повноти сенсу. Життя слова полягає в тому, що воно пнеться, пружинить до тисячі поєднань, як почетвертоване тіло вужа з легенди, частини якого шукають одна одну в темряві. Цей тисячократний та інтегральний організм слова, розірваний на окремі вирази, звуки, поточну мову, в цій новій формі перейшов до нас уже як орган порозуміння, пристосований до потреб практики. Життя слова, його розвиток стали на новий шлях — на шлях житейської практики, підлягли новим правилам. Але коли накази практики послаблюють свої вимоги, коли слово визволяється з-під цього примусу, залишається наодинці з собою і повертає собі власні права, тоді в ньому відбувається регресія, протилежний напрямок руху, тоді воно прямує до давніх зв’язків, до відновлення у сенс — і таке прямування слова до материзни, його тугу за поверненням, тугу за словесною правітцівщиною, називаємо поезією.

Поезія — це короткі поєднання сенсу між словами, несподіване відроджування первинних мітів.

Оперуючи поточним словом, ми забуваємо, що маємо справу з фрагментами давніх і вічних історій, що, наче варвари, будуємо наші домівки з уламків скульптур і статуй богів. Щонайтверезіші наші поняття й визначення — це далекі похідні від мітів і давніх оповідей. Немає серед наших ідей анічого, що не виринуло б із мітології — не було би перетвореною, перевтіленою мітологією. Найпервісніша функція духу — це байкарство, це творення „історій”. Рушійною силою людського знання є переконання, що на межі своїх досліджень воно прийде до розуміння довершеного сенсу світу. Воно шукає його на вершині своїх штучних спинань і риштувань. Але елементи, що використовуються знанням для будування, вже були колись уживані, вже походять із забутих і розбитих „історій”. Поезія розпізнає ті втрачені сенси, повертає словам їхнє місце, поєднує їх згідно з давніми значеннями. У поета слово ніби опам’ятовується, повертається до свого сутнісного сенсу, розквітає і спонтанно розвивається за своїми власними законами, віднаходить свою цілість. Тому будь-яка поезія — це мітологізування, прямування до відтворення мітів про світ. Мітологізування світу не завершене. Цей процес лишень загальмовано розвитком знання, зіштовхнуто в бічне річище, де він живе, не розуміючи свого сутнісного сенсу. Але й знання — це ніщо інше, як будування міту про світ, позаяк міт закладений уже в самих елементах знання, і ми взагалі не можемо вийти за межі міту. Поезія доходить сенсу світу навмання, дедукційно, за допомогою великих і сміливих скорочень та наближень. Знання прямує до того ж індукційно, методично, беручи до уваги весь матеріал досвіду. По суті, й одна, й друге ведуть до того самого.

Людський дух невтомно коментує життя за допомогою мітів, „осенсовлює” дійсність. Саме слово, залишене собі, гравітує, тяжіє до сенсу.

Сенс — це первень, що веде людство до процесу дійсності. Він — абсолютна даність. Його не можна вилучити з інших даностей. Не можна пояснити, чому щось видається нам змістовним. Процес „осенсовлення” світу тісно пов’язаний зі словом. Мова — це метафізичний орган людини.

Однак із плином часу слово черствіє, усталюється, перестає бути провідником нових сенсів. Поет повертає словам провідництво за допомогою нових поєднань, що виникають під час словозбору. Математичні символи слугують для виходу слова на нові обрії. Так само образ є похідною від первинного слова, слова, котре ще не було знаком, а лише мітом, історією, сенсом.

Зазвичай вважаємо слово тінню дійсності, її відображенням. Слушнішим було би протилежне твердження: дійсність є тінню слова. Філософія — це, властиво, філологія, це глибоке, творче дослідження слова.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк»

Обсуждение, отзывы о книге «Літературно-критичні нариси. Опрацювання та передмова — Малґожата Кітовська-Лисяк» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x