Евгения Захватова - Феномен доктора Хауса. Правда і вимисел у серіалі про геніального діагноста

Можна сказати, що в Україні ледве не провалилася і телевізійна прем’єра: показавши в другій половині 2008 року перший сезон «House M. D.», вітчизняний канал IСTV відмовився від продовження трансляції — подумаєш, світова знаменитість, а рейтинги-то низькі. Початком «хаусоманії» в Україні слід вважати січень 2009 року. Коли напередодні, 7 грудня 2008 року, канал СТБ наважився повторити українську версію першого сезону, успіх виявився таким шаленим, що показ одного по одному трьох наступних сезонів не забарився.

У вересні 2009 року серіал «Доктор Хаус» нагородили українською премією «Телетріумф», яку присуджують щороку за досягнення в царині вітчизняного телебачення. Американський серіал відзначили в номінації «Найкращий україномовний переклад». Справді, українські «хаусомани» зазначають: українська перекладна версія набагато ліпша за російську. Причому англомовні прихильники серіалу додають: в Україні його адаптували ближче до оригіналу, ніж у Росії, де переклад почасти схожий на підрядник, подекуди — нередагований, і від цього страждає навіть загальний зміст, а головне — фірмові жарти Грегорі Хауса.

Взагалі якість сучасних українських перекладів за останні роки помітно підвищилася. Адаптувати іноземні (насамперед — західні) фільми та серіали для телепоказів українською мовою почали тільки на початку 1990-х років. Уперше це зробив канал IСTV — навіть ті, хто байдужий до таких специфічних проблем, як мовні, досі пам’ятають блискучий український переклад комедійного серіалу «Альф» про кумедного інопланетного прибульця, котрий оселився в пересічній американській родині. В цьому серіалі, як пізніше — в «Докторі Хаусі», головною «фішкою» були жарти Альфа, які той промовляв із неповторною інтонацією. Їх багато хто пародіював, а сьогодні на київському ринку «Петрівка» можна знайти комплект усіх сезонів «Альфа» із позначкою «Український переклад». За великим рахунком, російської версії після безперечного успіху української в нас практично не знають.

В українському ефірі в 1995 році з’явився канал «1+1», чиє керівництво на чолі з генеральним продюсером Олександром Роднянським зайняло принципову позицію: іноземні (за винятком російських) фільми та серіали озвучувалися українською, причому величезна увага приділялася якості перекладу. Вітчизняні актори, котрі роками сиділи без роботи, охоче почали працювати не «обличчями», а «голосами». Якісний український переклад став новим словом в історії вітчизняного телебачення, а коли до нього привчили телеглядачів, дублювати українською почали фільми, призначені для кінопрокату. І хоча довкола цього рішення Кабміну відразу виникли суперечки, їх слід сприймати не інакше, як спекуляцію. Бо прихильники та противники українського дублювання ламали списи не довкола високої чи низької якості того чи того перекладу, а довкола його… доцільності.

Між тим, касові збори, попри невтішні прогнози, з «українізацією» американського (рідше — європейського) кіно не впали. Навпаки, за окремими позиціями почали навіть зростати. Особливо це стосується мультфільмів: завдяки перекладам Олекси Негребецького та роботі українських акторів, серед яких окремо слід відзначити імітатора Юрія Коваленка, здатного заговорити десятками голосів та відтворити понад сто різних звуків, мали шалений успіх українські версії американського мультфільму «Тачки», а слідом за ним — багатьох інших, серед яких варто згадати «Кунг-фу Панда», «Змивайся!», «Симпсони в кіно», третю частину «Льодовикового періоду» тощо. Причому українські версії популярних американських мультиків, якщо можна так сказати, адаптовані впритул до знайомих нам реалій. Скажімо, герої «Симпсонів у кіно», ховаючись від екологічної катастрофи під скляним куполом, кілька днів поспіль обговорюють… романи популярного серед шанувальників інтелектуальної літератури сучасного українського письменника Юрія Андруховича. А мавпи в «Мадагаскарі–2», потому як над їхніми репліками попрацювали наші перекладачі, поводяться, як депутати Верховної Ради України.

Отож сьогодні касу в кінотеатрах чи рейтинг на телебаченні дає не мова — українська чи російська, а якість продукту. Спочатку мультфільми озвучували професійні актори Остап Ступка, Ольга Сумська, Богдан Бенюк і Богдан Ступка, згодом до них приєдналися рок-музиканти Олег Скрипка й Андрій Середа, а сьогодні мультиплікаційні персонажі в українських кінотеатрах говорять голосами телеведучих Юрія Горбунова, Григорія Германа, співачок Тіни Кароль та Ані Лорак.