Stefan Zweig - Месмер. Бейкер-Едді. Фройд. Лікування і психіка

Двері відчинені, світло спрямовується в простір, який ніколи ще не освітлювався чиєюсь свідомою волею. Але відбувається те, що завжди: як тільки де-небудь відкривається доступ до нового, як разом із серйозними дослідниками проникає туди ж ціла зграя мрійників, дурнів, шарлатанів і просто зацікавлених людей. Бо священним і разом з тим небезпечним чином притаманна людству помилка, що воно одним поривом і стрибком може переступити межі земного й долучитися до світової таємниці. Якщо сфера пізнання відкривається для нього хоч трішечки, то воно в самовпевненому своєму невдоволенні вже сподівається, що в його руках разом із цим одиничним знанням і ключ до цілого. Так і тут. Як тільки було відкрито й оприлюднено факт, що в стані штучного сну загіпнотизований може відповідати на запитання, починають вірити, що медіум може відповідати на всі запитання. З вельми небезпечним поспіхом люди, які бачать уві сні, оголошуються ясновидцями, сон наяву ототожнюється з пророчим сном. Вважають, що в такій завороженій людині прокидається інше, більш глибоке, так зване «внутрішнє відчуття». «У магнетичному ясновидінні той дух інстинкту, який направляє пташку за море до невідомих країн, який спонукає комаху до пророчої дії в ім’я потомства, ще не народженого, знаходить зрозумілу мову; він дає відповіді на наші запитання» (Шуберт [92] Готгільф Генріх Шуберт (1780–1860) – німецький філософ, психолог і лікар. Відрізнявся схильністю до містики й псевдонаукових фантазій. До його робіт, зокрема до книги «Символізм сновидінь» (1814), апелювали З. Фройд і С. Цвейг. ). Гарячі прихильники месмеризму оголошують дослівно, що в стані кризи сомнамбули можуть бачити майбутнє, їхні почуття можуть загострюватися в будь-якому напрямку, на будь-яку відстань. Вони можуть провіщати й передбачати, бачити в цьому стані, завдяки інтроспекції (особливий вид самоспоглядання) крізь своє й чуже тіло й безпомилково визначати таким способом хвороби. Знаходячись у трансі, вони, ніколи не навчаючись, можуть говорити латиною, івритом, арамейською й грецькою, називати невідомі їм імена, жартома вирішувати найскладніші завдання. Кинуті у воду сомнамбули не йдуть нібито на дно; завдяки дару пророцтва вони здатні читати книги, що лежать поруч, у закритому й запакованому вигляді, вони можуть цілком чітко споглядати події, що відбуваються в інших частинах світу, розкривати у своїх снах злочини, скоєні десятки років тому, коротше, немає настільки безглуздого фокусу, який не міг би бути приписаний чудесним здібностям медіумів. Відводять сомнамбул до льоху, де, за чутками, приховані скарби, і закопують їх по груди в землю, щоб за допомогою їхнього медіумічного чуття знайти золото й срібло. Або ставлять їх із зав’язаними очима посеред аптеки, щоб вони завдяки своїм здібностям («вищого почуття») знайшли правильні ліки для хворого; і ось, серед сотень ліків вони наосліп вибирають єдино благотворний варіант. Найнеймовірніші речі приписуються без жодного вагання медіумам; усі окультні явища й методи, що й досі ще хвилюють наш тверезий світ: ясновидіння, читання думок, спіритичні викликання духів, телепатичні й телепластичні мистецтва – усе це є початком фанатичного інтересу тієї пори до «тіньової сторони природи». Проходить деякий час, і з’являється нове ремесло професійного медіума. Оскільки медіум цінується тим дорожче, чим більш вражаючі одкровення від нього виходять, то карткові шулери й симулянти за допомогою трюків й обману роздувають свої «магнетичні» сили, користуючись нагодою до неймовірних меж. У месмерівські часи починаються знамениті вечірні спіритичні бесіди в затемнених кімнатах з Юлієм Цезарем [93] Гай Юлій Цезар (100—44 до н. е.) – римський диктатор. Підкорив більшість галльських племен і зміцнив могутність Риму. Установив диктатуру, був убитий змовниками-республіканцями. й апостолами; енергійно викликають духів. Усі легковірні, усі базіки й люди зі збоченою релігійністю, усі напівпоети, як Юстінус Кернер [94] Юстінус Кернер (1786–1862) – німецький письменник, за фахом лікар. Виявляв інтерес до загадкових явищ людської психіки й можливостей спілкування людей зі світом духів. Автор книг «Історія двох сомнамбул» (1824) і «Ясновидиця з Префорста» (1824), а також ліричних віршів. , і напівучені, як Еннемозер [95] Йозеф Еннемозер (1787–1854) – німецький психолог. Автор ряду робіт, присвячених обґрунтуванню теорії тваринного магнетизму. і Клюге [96] Карл Олександрович Клюге (1782–1844) – німецький письменник і лікар. Автор книги «Досвід викладу тваринного магнетизму як лікувальний засіб». , нагромаджують у сфері сну наяву одне диво на інше. Зрозуміло, що в період їхньої гомінкої і часто незграбної напруженості наука спочатку недовірливо знизує плечима й зрештою сердито відвертається. Поступово протягом XIX століття месмеризм стає воістину скомпроментованим. Занадто великий галас навколо будь-якої думки завжди робить її незрозумілою, і ніщо так не відтісняє будь-яку творчу ідею в її впливі назад, у минуле, як доведення її до крайності.