Ростислав Коломієць - Олег Ольжич

Але про все по порядку…

У поколінні 1930-х років Олег Кандиба був неповторним явищем. Вражає активність, з якою він вступав у життя, орієнтуючись, спочатку за допомогою батька, а чимдалі, тим самостійніше, в житті українського зарубіжжя, у виборі фаху і політичного змісту своєї діяльності.

Дуже любив мандрувати. І не просто із цікавості. Часто з товаришами пішки або потягом вирушав для огляду певної місцевості, яка являла інтерес з точки зору археолога. Одного літа об’їздив на велосипеді ледь не всю Німеччину, ознайомившись з її історичними пам’ятками, храмами, музеями. Разом із другом і майбутнім соратником у національно-визвольній боротьбі Уласом Самчуком замислили було здійснити навколосвітню подорож…

При цьому вражає і самий діапазон його наукових і творчих уподобань, який охоплював археологію, етнографію, історію, літературу.

Спочатку він вступає на платні річні курси Українського громадського комітету у Празі, й 11 грудня 1924 року з відзнакою складає іспит на атестат зрілості, який тоді називався «гімназіяльною матурою». Це надає йому можливість записатися вільним слухачем на безкоштовній основі у будь-який чеський технічний інститут вільним слухачем і перший рік навчатись там безкоштовно. Ба ні, його приваблює філософія, література і, найбільш, прадавня українська історія.

Збереглися спогади вчителів і колег Олега про здобуття ним вищої освіти під час перебування тут, збереглися також конспекти його занять з археології.

А вчився він активно і напружено. Орієнтуючись у своїх фахових уподобаннях, він вступає – майже водночас! – у три університети:

– здавши додатковий іспит з латинської мови, на філософський факультет Карлова університету, де він спеціалізується з у археології та історії мистецтв. Тут він займається у видатного археолога-славіста, автора знаменитих серед європейських фахівців «Слов’янських старожитностей» професора Любора Нідерле, і той називає Олега серед найулюбленіших і найздібніших своїх учнів. Вислуховує лекції з інших галузей археології та давнього мистецтва Альбіна Стоцького, Антона Матейчика, які також високо оцінили здібного юнака і заохочували його археологічні дослідження;

– на літературно-історичний відділ Українського педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова. Археологію тут викладав професор Вадим Щербаківський, який, власне, рекомендував Ольжича до одночасного вступу у Карлів університет, історію українського мистецтва – професор Дмитро Антонович та професор Леонід Білецький (це прізвище ми ще згадаємо), загальну історію професор Василь Біднов;

– записується на лекції Українського вільного університету. За непідтвердженими відомостями, одним із його засновників був його батько. Очевидно, порадившись з батьком, він туди і вступає.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Iнші назви – Роден, Родня.

Перезва – частина українського весільного обряду.