Дмитро Степаненко - Окопні історії - фронтовий щоденник

Мене аж заціпило. У нас чоловік п’ять навіть не палять, спиртне ще більше не вживають.

А Безпілотник якраз й отримав свій позивний за той скляний стан, за якого мозок не керує тілом.

На виході першим не витримав Матільда й негайно виклав свої претензії солдату, котрий виконував обов’язки командира комендантського взводу:

— Тучка, що це за справи? Купа народу з передової повернулась, а грамоти роздають алкашам, які навіть на одноденних виїздах не бувають?

— Розумієш, потрібно було терміново документи на заохочення підготувати, дані там різні особисті, — пояснив Тучка. — До вас на клапани не додзвонишся. Хто був на місці, на того й підписали. Із відпустками, до речі, та ж сама історія. Ви наприкінці списку.

— Афігеть!!!

Як виявилося, на передовій Клавіша таки загубив штик-ножа.

А нам саме почали давати десятиденні відпустки. Щоб поїхати й відпочити, треба здати автомат на склад. Упс! Без штика не приймають… Або пиши рапорт і плати, або списуй на бойові втрати.

Платити не варіант! Гостро постала потреба в написанні пояснювальної, і товариші по зброї з ентузіазмом відгукнулися. І от що з того вийшло:

«Під час мінометного обстрілу міна попала в автомат, і штик-ніж рознесло на шмаття».

У штабі пояснювальну завернули. Колектив піднапружився і видав другу версію мозкового штурму:

«Сєпари штурмували блокпост. Була загроза загинути або потрапити в полон. І щоб зброя не дісталася ворогам, я кинув штик-ніж у водний канал. Після бою пірнав, але не зміг його знайти».

Ця версія теж не викликала схвалення. Під дикий регіт, розігруючи можливі версії розгортання подій в ролях, ми видали третій адаптований сценарій:

«Під час оборони блокпоста ми перейшли в штикову контратаку. Я штрикнув сєпара, штик застряг у ворогові, і він із ним утік».

Штабники чомусь не повірили в історію про живучого сєпара і послали Клавішу на три букви.

Сміятися в наметі уже ніхто не міг. Орлик мовчки обома руками тримався за опору намету, з його очей капали сльози. Кузя лежав на ліжку, тримався за живіт і гикав:

— Мужики, збавляйте, у мене вже всередині все болить.

Ми скреативили і додали у розповідь драматизму:

«Під час оборони блокпоста ми перейшли в штикову контратаку. Я штрикнув сєпара, штик застряг у ворогові, і він, відступаючи, кинувся у водний канал. Я по ньому стріляв, і посеред каналу сєпар пішов на дно разом із штик-ножем».

У штабі довго й голосно кричали північносусідські слова й заявили, щоб Клавіша негайно народжував загублене майно, бо пояснювальні більше не прийматимуть.

Проблему несподівано швидко вирішили наші сусіди з протитанкового дивізіону. Штик-ніж матеріалізувався за помірну кількість хороброї води.

Артилеристи красунчики!

Безпілотник возиться з автоматом. Раптом — постріл і крик:

— Ой, дідько, так і знав, що він вистрілить!

Німа пауза.

Набирають по оголошеннях…

Через тиждень.

Десант зіскакує з броні. Всі розряджають зброю. Безпілотник згадує, що в нього теж патрон у патроннику. Знімає автомат із запобіжника, стріляє під ноги. О-оп-па… Пересмикує затвор — звідти вилітає патрон. Пересмикує знову — ще один вилетів.

— Та скільки ж їх там?!! — сердито смикає затвор вояка, а на всі боки від нього розлітаються патрони.

Нарешті здогадується зняти з автомата ріжок. Пересмикує затвор, — вилітає останній патрон. Контрольний постріл. Оце вже аж тепер порядок.

І де лише воєнкоми цих йолопів знаходять?

На бригадному шикуванні.

Наполеон (начальник штабу):

— А если у вас запор или вы просто заботитесь о своем здоровье, то нужно «Фэйри» принимать. Сначала капельку в день, потом две, и так увеличивать дозу до исчезновения всех симптомов.

Я уже несколько лет Фэйри принимаю, и вот посмотрите на меня! — регіт на задніх рядах. — Почему вы смеетесь? Вы просто многого не знаете. Чудо-препарат даже лишние жиры в организме расщепляет, и можно не бояться повышенного холестирина и чрезмерного веса.

— Товаришу підполковнику, а якщо «Фейрі» замінити на «Галу»? Вона значно дешевша.

— Да вы что? Ни в коем случае! Нельзя экономить на своем здоровье!

У бригаді потім казали, що «Фейрі», крім зайвих жирів, розщепило Наполеону незайві мозкові клітини.

* * *

Буквально за кілька днів по тому Наполеон придумав, як боротися з прослуховуванням телефонів ФСБшниками: