Дмитро Степаненко - Окопні історії - фронтовий щоденник

Здесь есть возможность читать онлайн «Дмитро Степаненко - Окопні історії - фронтовий щоденник» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Кропивницький, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Издательство: Імекс-ЛТД, Жанр: Биографии и Мемуары, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Окопні історії: фронтовий щоденник: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Окопні історії: фронтовий щоденник»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Фронтовий щоденник» — збірка польових історій, зразок «окопної» літератури, спрямованої на відображення української дійсності, збереження її для сучасників і нащадків через призму світобачення людини, яка «пройшла» цю дійсність не відстороненим глядачем, а безпосереднім активним учасником. Яскраво й невимушено оживають перед читачем справжні персонажі і ситуації, що могли б здатися нереальними для звичайної людини, — проте саме такими постають будні українських героїв, так колоритно й іронічно описані Дмитром Степаненком в оригінальних оповідках.

Окопні історії: фронтовий щоденник — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Окопні історії: фронтовий щоденник», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Із сусіднього клапана підтягнувся земляк і добив сєпара. Жмура перетягнули в лісосмугу й трохи прикидали землею та гілляками. Ніхто його між розтяжками все одно шукати не полізе, а лисиці за тиждень розукомплектують і розтягнуть деталі по норах. До велосипеда прив'язали кілька гранат, і він рівномірно розпорошився в просторі. Як кажуть менти: «нема тіла — нема діла», і жалітись нікому.

— А де граната поділася? — схаменувся один із копачів.

— Яка граната?

— Від якої кільце у того придурка в руках було.

— Знаєш, у процесі боротьби не встигли запитати, куди він її собі запхав. А потім пізно уже було. Якщо дуже цікаво, можеш розкопати й пошукати в кишенях.

— Та ні. Я пас.

Майже кожен клапан має свої маленькі таємниці, легенди й кілька непомітних курганчиків у пейзажі.

Забули

Непомітно, у турботах і розвагах, минуло ще десять днів. Коли телефонує Старшина:

— Хлопці, не повірите. Сьогодні командири на наш взвод хотіли ще один пост повісити, з охорони штабу. Розказували, що в нас багато людей. А коли я заїкнувся, що п’ятеро на передку, штабників аж розтіпало: «Не може бути, вони десять днів тому мали повернутися». Минулого разу транспорт під’їхати не зміг, а потім про вас просто забули. Так що готуйтесь, завтра із самого ранку машина поїде, спеціально, щоб вас забрати. Ага, іще одне! Клавіша просив, щоб його броню не забули і попитайте, чи немає там штик-ножа зайвого, бо теж не може знайти.

— Глянемо.

— Краще б нас тут до кінця війни забули й не згадували, — посмутнів Кривбас.

КОРІВНИКИ

Тести

В армії дуже люблять різноманітні тести й анкети. Новобранці перші кілька днів служби зазвичай проводять, ставлячи галочки, обводячи правильні відповіді кружечками та всоте вписуючи свою домашню адресу в клітинку. Більшість із них щиро вірить, що все це може якось вплинути на їхню подальшу службу. Чорта лисого! Бригадний психолог просто зводить у купу статистичні дані: середній вік призовників, відсоток тих, у кого є старша сестра, графік залежності кількості домашніх улюбленців від тривалості трудового стажу та ще багато іншої корисної інформації, яка допомагає командуванню у їхній нелегкій управлінській роботі. Добровольці, в основному, вже не вперше в армії й особливо з відповідями не морочаться. «Наявність шкідливих звичок — п’ю, курю і кохаюся». «Ваші пропозиції щодо військової служби — посадити міністра оборони». «Чи турбують Вас сексуальні думки — та я від них на стіни дряпаюсь». Навіть не уявляю, що зі всього цього можна відфільтрувати й використати.

Не встигли ми повернутися з передової, як психолог уже прискакав із цілою купою анкет. За годинку виставили хрестики-нулики й здали. Наступного дня він повернув папірці:

— Усім, крім Сколопендри, треба переписати. Ви все неправильно відмітили. Відповіді на 95 % такі ж, як були в момент призову на військову службу. Не може бути, щоб людина побувала на передовій, і це не відобразилося руйнівним чином на її психіці. Деякі один раз під обстріл потрапляють, і потім потрібно кілька місяців роботи психіатра, щоби їх із шокового стану вивести. Скоріше за все, ви запам’ятали і відмітили свої минулі відповіді.

Ти шо, так гнать! Та він уже записав нас в ідіоти, залишилося лише на папері це довести. Я швидко підрахував, що на переконання психолога у власній нормальності піде набагато більше часу, ніж на те, щоб його банально послати. Задумано — зроблено. Далі передової не пошлють, а я її уже не боявся.

Кривбас, на відміну від мене, людина дуже правильна, тому не полінувався і пішов на розборки. Повернувся через кілька годин:

— Хух! Довів! Цей чортовий «доктор Лектор» все не хотів повірити, що ми повернулися нормальними. Чекає від нас суїцидів, запоїв й антисоціальної поведінки. Мусив переговорити з ним на всі можливі теми, поки переконав. Тести прийняв.

— Якби не прийняв, сам би їх і перемальовував, — додав хтось із хлопців.

Має ж бути якась «презумпція нормальності», чи щось подібне. А загалом краще ховатися від усіх цих психологів. Без них спиться спокійніше.

Як отримати грамоту

Наступного ранку комбриг влаштував бригадне шикування з приводу Дня Сухопутних військ. Начальник штабу зачитує списки заохочень. Нові звання, подяки, грамоти. Із нашого підрозділу першому вручають грамоту Безпілотнику.

— Ось погляньте, будь ласка, — розпинається підполковник. — Є! Таки є хоча б один непитущий солдат у взводі. Синку, будь і надалі прикладом для цього збіговиська аватарів і порушників дисципліни, серед яких тобі доводиться нести службу!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Окопні історії: фронтовий щоденник»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Окопні історії: фронтовий щоденник» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Окопні історії: фронтовий щоденник»

Обсуждение, отзывы о книге «Окопні історії: фронтовий щоденник» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x