Федор Турченко - Микола Міхновський - Життя і Слово

По закінченні Другої світової війни в США над біографією Міхновського працював Петро Мірчук. У 1960 р. у Філадельфії була опублікована його невеличка монографія під назвою «Микола Міхновський. Апостол української державності». Про ідеологічну спрямованість книги, крім назви, свідчить і її передмова, у якій зазначено: «Тоді, коли про різних "руїнників–отаманів" написано безліч споминів, повістей, праць, про великого апостола Української Державності Миколу Міхновського, про того, кому революційні події в Україні після розвалу царської Росії завдячують свій національно–державницький характер, ще й досі не написано ні однієї монографії, ні однієї основнішої праці» [8] Мірчук П. Микола Міхновський. Апостол української державності. — Філадельфія, 1960. — С. 8. . Монографія Мірчука є й на сьогодні найповнішим описом життя Міхновського, хоча вона побудована, значною мірою, на припущеннях і грішить численними неточностями. Зокрема, Міхновському Мірчук приписує ряд видатних ініціатив українського руху: утворення «Братства тарасівців» і авторство його документів, організацію Революційної української партії, Центральної Ради тощо. За цю схильність до ідеалізації Міхновського Петра Мірчука гостро критикував зарубіжний автор Роман Млиновецький (один із псевдонімів Р. Бжеського, емігрантського історика і публіциста) [9] Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань. 1917–1918 рр.(Про що «Історія мовчить»). — Т. 1. — 2–е вид. — Торонто, 1994. — С. 100–101. . На відміну від Мірчука, Млиновецький стверджує, що все, що робив у 1917–1918 рр. Микола Міхновський, було не його власною ініціативою, а виконанням завдань «Братства самостійників», від імені якого він діяв.

У 1950–ті рр. з амбітним проектом — створення політичної біографії Миколи Міхновського — виступив журналіст і публіцист, член Проводу ОУН Зиновій Книш. Він зібрав і опублікував свідчення деяких сучасників Міхновського, очевидців подій, ряд документів, які характеризують його життєвий шлях [10] Книш 3. Військова діяльність Миколи Міхновського // Книш 3. Так перо пише. Вибрані статті. — Вінніпег, 1965. — С. 127–143; Книш 3. Микола Міхновський і вибори до Четвертої Думи // Книш 3. Так перо пише. — С. 108–126; Книш 3. Конституція України в проекті Української народної партії // Книш 3. Так перо пише. — С. 73–107. . Серед адресатів Книша був і Андрій Жук, який на початку XX ст. був співробітником Міхновського і його товаришем по партійній діяльності. А. Жук збирав матеріали до історії Української народної партії і в нього, звичайно, були документи до біографії її організатора — М. Міхновського. Опубліковане Ігорем Гиричем в альманасі «Молода Україна» листування 3. Книша і А. Жука (усього видруковано 41 лист, що датуються 1957–1958 рр.) свідчить про надзвичайну ретельність і відповідальність, з якою обидва вони поставилися до справи [11] Гирич І. Листування 3. Книша і А. Жука з приводу книжки про М.І. Міхновського // «Молода нація. Альманах». — 2003. — № 2. — С. 170–225. . Так у листі 3. Книша до А. Жука від 22 квітня 1957 р. говорилося: «Я окладаю на Вас великі надії і сердечно Вас про те прохаю. Ви один з дуже небагатьох живих свідків тих днів, ваше назвище часто зустрічається в зв'язку з подіями тих часів і хоч Ви, як мені здається, й були колись соціалістом, то все ж не відмовите нашим націоналістам зібрати матеріал про їхнього духовного батька.

І ще одне прохання. Хто живе ще і яка його адреса в тих людей. Що теж могли б щось нам унести до тієї справи? Що, де і в кого можна довідатися про діяльність Міхновського в роках від 1907 до 1917? Звідки можна б узяти відомості про його життя після окупації України більшовиками аж до його смерті в 1923 чи 1924 році?» [12] Там само. — С. 177–178. . У відповідь А. Жук, надіславши 3. Книшу деякі матеріали про М. Міхновського, у листі від 31 травня 1957 р. зазначив: «Відступаючи ці річи для Вас, зглядно для Вашої організації, що мають стати матеріалом для опрацювання біографії Міхновського, я не звільняю себе від повзятого вже раніше наміру зладити нарис Української Народної Партії, основником й ідеологом якої був Міхновський… матеріалом для чого будуть служити ці самі річи. Для цього, власне, я їх збирав. Але ділюся ними з Вами, що маєте охоту зайнятися тою самою особою, зглядно організацією» [13] Там само. — С. 179–180. .

Листування 3. Книша і А. Жука продовжувалося півтора роки. За цей час 3. Книш одержав багато цінних матеріалів, які характеризували різні аспекти життя М. Міхновського. Але його наміри створити політичну біографію М. Міхновського не увінчалися успіхом. Йому, як зрештою всім іншим зарубіжним авторам, не вдалося навіть установити найважливіші дати життя Міхновського, зокрема день народження, роки навчання у гімназії, рік вступу до університету і його закінчення, інші рубіжні етапи життя.