Богдан Казанівський - Шляхом «Леґенди»

Коли я вже мав потрібні інформації про майбутнього кандидата до ОУН, тоді знаходив ніби випадково зустріч і нав'язував товариську розмову. Говорили ми про «Просвіту», аматорські гуртки, самоосвітні кружки, хто яку читає пресу і т. п. З таких розмов я виносив свої перші спостереження, й від того залежала моя децизія: чи дану людину втягати відразу до організації, чи справу відкласти і в міжчасі говорити з кимось іншим з того села.

Досить скоро я вже підібрав відповідних кандидатів на районових таких районів: Середпільці, Дмитрів, Павлів, Щуровичі. Стоянівський район був уже зорганізований Вуглярем.

Дальша праця вже пішла швидко. Після номінації районових провідників, клітини по районах росли скоро. Через два роки організаційна мережа була завершена в повітовому масштабі. До опрацьовання лишилися тільки містечка Лопатин, Топорів і Холоїв.

До міського елементу треба було підбирати інші заходи, як до сільського, який був щирий і нескритий. У містечку все була небезпека натрапити скорше на поліційного інформатора. Районові Щурович і Павлова мали середню освіту, інші були сільські хлопці, але очитані, із вродженою інтелігенцією, наскрізь ідейні і працьовиті. Мрією кожного з них було стати колись членом ОУН.

На плечах районових лежали великі завдання, відповідальність і небезпека. Треба сьогодні їм признати, що всі вони вповні себе виправдали в організаційній роботі.

Про мої турботи в містечках я говорив з Іваном Климовим, який піддав думку, щоб здорове село здобувало містечка, т. зн. треба було переселити із села до містечка найкращий сільський елемент із метою здобувати міський ринок. Ті, які мають охоту бути купцями, повинні відкривати свої приватні крамниці. Торгуючи, економічно будемо себе скріплювати й більше фінансувати роботу ОУН. Купці, члени ОУН, займатимуть громадські становища в місті й рівночасно творитимуть проводи районів.

За такою рецептою Івана Климова, до Радехова перенісся Микола Свистун з Ордова і відкрив мануфактурну крамницю. Рівночасно він став військовим референтом повітового проводу. Крамниця Свистуна була дуже добрим зв'язковим пунктом в організаційних справах. Від того часу там постав контакт із місцевими міщанами й закріплювалися спершу товариські, а опісля й організаційні контакти.

Коли після кількох років тяжкої праці в повіті сформувалася добре зорганізована мережа ОУН, а в польській гімназії ім. Баденього існувала юнацька клітина під проводом Романа Левицького, тоді вже мережа була готова до чинних виступів.

Іван Климів, вислухавши мій усний звіт на окремій зустрічі в Радехові, сказав:

– Богдане, в Радехівсьому повіті є два великі земельні об'єкти: Криве і Щуровичі, які польський уряд задумує заселити польськими колоністами. Справа є дуже важлива для нас, щоб в ніякому разі не допустити польських колоністів на українські землі. Ваш повітовий провід мусить подумати й підготувати протиколонізаційну акцію, щоб не допустити чужинців на наші землі.

Зустрічі відбувалися у приявності повітового провідника Вугляра, який уже перед тим був докладно поінформований про справу й мав відповідний проект акції. По обговоренні поданого проекту, знову звернувся до мене Іван Климів:

– Вся технічна справа належить до тебе й ти, як організаційний референт, цілу акцію мусиш підготовити та зреалізувати силами членів усього повіту. Мусиш бути надзвичайно обережний, бо в цій справі поляки не будуть церемонитися, і треба сподіватися численних арештів та тяжких засудів. Пам'ятай, що акції треба надати такий зовнішній характер, щоб це виглядало на спонтанний вияв акції українського населення, яке відрухово чи інстинктивно стає в обороні рідної землі.

Завдяки доброму українському патріотові Антону Маланякові, який був моїм директором у Союзі, який, може, підозрівав мене в роботі організації, я ніколи не мав перешкод у різних зустрічах із людьми, що відбувалися дуже часто таки у приміщенні Союзу. Тож не раз мені доводилося переривати свої завдання й щезати на кілька хвилин десь у котромусь магазині та обговорювати справу з одним чи другим районовим провідником. Того всього мій директор наче б не запримічував.

б. ПРОТИКОЛОНІЗАЦІЙНА АКЦІЯ

Підготовка акції в повіті тривала приблизно півроку. Дата чинного виступу була призначена на квітень (правдоподібно, на день 15-го квітня) 1937 р. Сама акція відбувалася коло сіл Кривого і Щуровичі, які від себе віддалені приблизно на 25 км.