Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

А наразі сердечно Вас вітаю, і до побачення —

Рахеля Ауербах

Любий Пане Бруно,

відписую одразу, ще ніяк не узгодивши з п. Гессен питання можливості резервування валюти на більш пізній час. Мені здається безсумнівним, що питання отриманого дозволу не може не впливати на Ваше рішення. Я переконаний, що повторні клопотання будуть простішими, і що — коли вдалося за порівняно короткий період залагодити цю річ — можна буде те саме вчинити й іншим разом. Йтися може лише про те, щоб розрухати відповідні інстанції (ск., Сп. письм. [524]) заздалегідь, коли Ви знову поставите це питання на порядок денний. Прошу тоді, коли справа набуде актуальності, скористатися шляхами, доступними мені.

Сама поїздка нині о такій пізній порі, звісно, була би починанням майже цілковито хибним. Я це чудово усвідомлюю, прочитавши про те, що Ви написали про основну мету своєї подорожі. Прошу вибачити, що, пишучи до Вас кілька днів тому, я висловив переконання, наче варто їхати, попри те, що добігає кінець липня. Той погляд не спирався на жодні логічні підставі, а був лише продиктований побоюванням, що справа може затягнутися на тривалий період. Тепер я гадаю інакше.

Тисну руку

і переказую сердечні вітання.

Тадеуш Штурм де Штрем

18.7 [1938]

Львів, 15 липня 1938.

Дорогий Пане Бруно!

Надсилаю того листа на Вашу дрогобицьку адресу, ту, яку я пам'ятаю багато років поспіль. Проте сподіваюся, що навіть якби та адреса вже застаріла, той лист урешті-решт дійде до Вас.

Кілька днів тому я розпочав видання сатиричного журналу, тижневика, який виходитиме у Львові [526]. То буде видання принципово аполітичне, наближене за типом до старого мюнхенського «Jugend».

Поруч із гумористичним матеріалом, видання міститиме одну (або й дві) шпальту, присвячену серйозній творчості. На тій шпальті поруч із малюнками першокласних митців знайдуться поетичні твори та короткі уривки добірної прози: есеї, оповідання, мініатюри.

Дозволю собі тим листом запросити Вас до співпраці в цьому виданні [527]. Припускаю, що Вам найбільше підійде поважний розділ. Я також дуже зацікавлений у малюнках. Що стосується прози, то прошу, якщо це можливо, про невеликі твори, 100—150-рядкові. Очевидно, що то всього лиш благі побажання, але сподіваюся, що вони будуть дотримані.

Щодо гонорарів, то їх ми платитимемо в тому ж розмірі, що й «Szpilki», а отже, утримуватимемо їх на середньому рівні, щоби при подальшому розвитку журналу підвищити.

Журнал з'явиться в середині серпня, і тому я був би Вам дуже вдячний, якби отримав Ваші цінні праці найпізніше до кінця поточного місяця.

Якщо Ви погоджуєтеся на мою пропозицію про співпрацю, прошу повідомити поштою на адресу моєї канцелярії у Львові, вул. Подлеського, 9.

Переказую вирази щирої приязні та поваги.

А. Лаутербах

Париж, 10 VII — 38 р.

Дорогий П. Бруно!

Квапливо кілька слів (сьогодні вранці я отримала Вашого листа). Хочу Вам сказати, що 13-го або 14-го я звідси виїжджаю. Мені вдалося врегулювати свої справи впродовж 3-х тижнів. Я повернуся сюди допіру восени. Отож, у питанні Вашого приїзду я вважаю, що трохи запізно. Скрізь почалися канікули, і люди з Парижа виїжджають. Сумніваюся, чи Ви застанете тих, у кому Ви зацікавлені, хіба що саме лиш місто є для вас еквівалентом. Шкода, що Вам не вдалося приїхати в той час, коли я тут перебувала, це полегшило би Вам контакти з багатьма особами. Напишіть мені до Закопаного, що Ви вирішили. Звідти я напишу Вам про свої паризькі враження, тут мені, на жаль, для того бракує часу. Залишатимуся до 3-х тижнів у Закоп., буду там наприкінці наступного тижня. Моя адреса там:

Вілла «Асторія», Дорога до Білого.

Сердечно Вас вітаю і чекаю на подальші новини.

М. X.

Закопане (26 VII 1938)

вівторок

Дорогий П. Бруно!

Позаяк Ви вирішили їхати до Парижа, можу дати Вам тільки одну пораду: позбудьтеся хвилювання та перелаштуйтеся на Париж, «дуже selbstbewusst ». Там не вільно бути надто скромним і не певним себе — слід іноді вимагати від людей інтересу до себе (слід також «уміти» їх зацікавити). Отож, апелюючи до моїх рекомендацій, переказую Вам те, що спало мені на думку (небагато, бо я збентежена Вашим незнанням французької мови, та ще й відсутністю багатьох моїх приятелів): зателефонуйте (німецькою мовою) до пані Александри Прегель, пославшись на п. Романа Тумаркіна (її дядечка і мого приятеля, кт. ненадовго перебуває тут, у Закоп.), і спитайте, коли Ви зможете її відвідати. Вона — росіянка, кт. вже давно мешкає в Парижі, малярка (мала нещодавно виставку), дуже багата дама зі значними впливами та знайомствами в потрібному Вам milieu . Надсилаю Вам водночас пару слів п. Тумаркіна до неї та її адресу на конверті. Конче одразу ж по приїзді зателефонуйте до неї, щоб її ще в Парижі застати, і попросіть у неї поради та рекомендацій для торгівців творами мистецтва й галерей. Ручаюся, що нім.[ецькою] Ви зможете з нею порозумітися. Вона знає всіх критиків і торгівців творами мистецтва в Парижі, утримує д. великий дім. — 2)Зателефонуйте, пославшись на мене, до п. Н. Аронсона (відомого скульптора), 93. rue de Vaugirard, Paris 15-е, і відвідайте його в майстерні. Нагадайте йому, що він бачив торік кілька Ваших графічних робіт, і що я згадувала йому про Ваш приїзд тепер. Прошу його сердечно привітати від мене і сказати йому, що восени я гратиму в Парижі. Його телефон Ви знайдете в телефонній книзі. 3) Тепер мої приятелі — Кракауер [529](адреса 3, Av. Mac-Malion, тел. Etoile 36–61). То німецький письменник, кт. і в Парижі останнім часом відомий (він написав чудову книжку про Офенбаха, вид. у Grasset). Я б дуже тішилася, якби Ви знайшли з ним спільну мову, для Вас то було б, мабуть, найпростіше. З ним можна бути «собою». Може, було б найкраще, якби Ви одразу ж написали йому з Парижа і попросили його про рандеву. Вкажіть, що Ви той, для кого я свого часу просила рекомендацію до пані Адрієн Муньє. — Подаю ще Вам адресу мого брата: Gregoir Rosenberg [530], 19. rue Bargue, тел. Segur 75–47. Зателефонуйте до нього негайно (бажано, з самого ранку, о 9), а коли б його не було в Парижі, напишіть йому та повідомте свою адресу, щоб він після приїзду з Вами зв'язався. Він про Вас знає. Якщо Ви його побачите й застанете в Парижі, попросіть, щоб він зв'язав вас із п. Бзовецьким (польський журналіст), він може Вам придатися. C'est tout pour le moment . Гадаю, що ці знайомства вам придадуться. Повідомте мені свою паризьку адресу, може, я згадаю про когось іще, з ким би Ви могли поспілкуватися. Так, оце власне мені пригадалося: напишіть до пані Рахелі Шаліт, 6-bis, rue Lecuirot, Paris 4-е, пославшись на мене, і дайте їй номер свого телефону, щоб домовитися з нею. Вона — малярка та графік (колись мешкала в Берліні), genre-bohćmien . Скажіть їй, що Ви мій друг і що я прошу її допомогти Вам і Вами зайнятися. Домовтеся з нею про відвідання виставок, вона це робить охоче. Звичайно ж, що й до неї Ви можете написати німецькою. — А тепер мушу вже з Вами прощатися. Бажаю якомога більше вражень, щасливої дороги та дуже гарного настрою. Обов'язково напишіть мені з Парижа. До середини наступного тижня я залишатимуся в Закоп., потім — Лодзь. Про себе напишу вже Вам до Парижа. Отож — багато впевненості в собі й багато сил! Herzlichst