Йосиф Сліпий - Спомини

УНДО — Українське національно-демократичне об’єднання

УНР — Українська Народна Республіка

УРСР — Українська Радянська Соціялістична Республіка

УСС — Українські січові стрільці

УПА — Українська повстанська армія

УПЦ — Українська Православна Церква

УЦК — Український центральний комітет

ЦРУ — Центральне розвідувальне управління

ЧНІ — Чин Найсвятішого Ізбавителя

ЧСВВ — Чин святого Василія Великого

ЦК КП(б)У — Центральний комітет Комуністичної партії (більшовиків) України

ЦДІАЛ — Центральний державний історичний архів у м. Львові

вид. — видання

вип. — випуск

вул. — вулиця

г., гг. — год, годы

див. — дивись

док. — документ

єп. — єпископ

ім. — імени

ісп. — ісповідник

кард. — кардинал

кн. — книга

м. — місто

митр. — митрополит

о. — отець

обл. — область

оп. — опис

патр. — патріярх

пл. — площа

прот. — протокол

p., pp. — рік, роки

ред. — редактор, редактори

с. — село

с. — сторінка, сторінки

св. — святий

свв. — святі

сост. — составитель, составители

спр. — справа

ст. — століття

т. — том

т. зв. — так званий

упор. — упорядник

ф. — фонд

ч. — частина, число

OSBM — Ordo Sancti Basilii Magni

SJ — Societas Jesu

Моє родинне село називається Заздрість, кажуть тому, що всі дооколичні міста і села завидували <���його багатству> [33] М: <���його багатства>; А1, A4, В1: <���йому багатства>. і говорили, що воно справді є <���оселею> [34] А1: <���оселею> В1: <���оселя>. , медом і молоком пливучою.

Заздрість лежить на високій подільській рівнині, <���між Серетом і Стрипою> [35] A4, В1, C1; М, А1: <���між Серетом і Збручем>. , близько містечка Струсів, Теребовельського повіту. І з неї дуже добре видно Теребовельські і Струсівські гори, покриті лісами. Окружене воно, у віддалі <7-10 км> [36] A1; В1: <10–15 км>. , в лучі колеса, на якого обводі на схід, над Серетом, села Ладичин, Кровінка, Налужжя, Варваринці [37] В усіх версіях: <���Варварінці>. Написання скореговано відповідно до сучасної норми. , містечко Струсів, Острівець, Застіноче, Тютьків, Брикуля, Винявка; на заході, над Стрипою: Вишнівчик, Зарваниця, Гайворонка, Бурканів, Золотники, Богатківці, Бенева. І так замикають вони зі всіх сторін Заздрість.

Багато з вичислених сіл пам’ятають княжі теребовельські часи. Кругом Заздрости широкі розлогі поля урожайного чорнозему. Мабуть ще в княжих часах вів шлях з Теребовлі через Струсів, Заздрість попід гору, т. зв. Галицьку, на Пантелиху [38] Пантелиха (чи радше Панталиха) — унікальний реліктовий степ, що розлягався між Стрипою та Серетом. Свого часу там планувалося створити заповідник, але під час Першої світової війни частина рідкісних видів птахів була винищена, а згодом селяни через земельний голод переорали більшу частину степу. У середині цього степу лежить невелике село з такою самою назвою. Див.: Зенон Яворський. Село і степ Панталиха // Теребовельська земля: Історично-мемуарний збірник / упор. І. Винницький [= Історичний архів НТШ , т. 20]. Нью Йорк — Париж — Сідней — Торонто 1968, с. 770–773. до Зарваниці і далі на захід. Назва “гора Галицька” вказувала би, що шлях провадив до Галича, бо і під Вишнівчиком є подібна гора з тою самою назвою. Мабуть мусіли і там, під заздрістянською Галицькою горою, зводитись бої, бо розказували люди, що на ній виорювали багато зброї, а від неї на північний захід, в долині, викопано десь в 1910 році величезний чорний камінь, приблизно п’ять метрів довгий і <���півтора метра> [39] A1; М: <1 ½>; A4: <2 ½ метра>; В1, С1: <2 і півметра> широкий [40] Цей камінь був віднайдений на початку XX ст. в урочищі “Шляхетчина”, приблизно за 7 км від річки Серет. Точні розміри кам’яного обеліска були такі: довжина — 5,5 м, ширина — 1–1,21 м, товщина — 0,18 м. Камінь мав три знаки, схожі на тамги або руни. Історики ще не визначилися, чи це був прикордонний межовий стовп, а чи надмогильний камінь. Взимку 1904 р. мешканці Заздрости перевезли його 18-ма кіньми на спеціяльно зроблених санях до села й поклали біля костела. За часів більшовицької окупації камінь пропав. , з написами, про які була мова своєчасно в “Літературно-Науковім Вістнику” [41] М, В1: <���Літературнім Віснику>; А1, A4, С1: <���Літературно Науковім Віснику>. . Його мусіли були привезти з Теребовельських гір, мабуть, як надгробник поляглому полководцеві, бо кругом глибокий чорнозем. Під пам’ятником найдено вапно, мабуть сліди розплившихся костей, бо пам’ятник стояв на долині, що затікала в часі дощових пір водою.