Євген Наумов: Чарівна круговерть

- Ось я і кажу, - забурмотів Професор і схилився над містом. - Не знала, а лізла... втручалась. Добре, що все обійшлося гаразд - без поломок і нещасть, без потреби в запчастинах. Га? Я тихенько-тихенько її перевернув... м'яко-м'яко поклав...

Він поставив автомобіля і почав благати Варю:

- Не чіпай більше тут нічого, добре? Я тебе дуже-ду-же прошу!

Дівчинку це чомусь ще більше злякало.

- Та не буду я нічого у вас чіпати! - вже зі слізьми на очах промовила вона. - Відчепіться від мене!

Професор погладив її по голові й почав утішати:

- А ось відчепитися від тебе я ніяк не можу. Тому що причеплений... притулений... прилаштований для того, щоб давати вам знання. Отим, хто їх не має. Адже я професор з правил... професор правил...

- Правильний Професор! - підказав Рукастик-Смугастик.

Професор усміхнувся і жартівливо насварився на нього пальцем:

- Знаю, знаю! Так ви мене кличете... називаєте. Ну, нехай. - Він повернувся до Варі.

- Я буду розповідати і пояснювати тобі правила Закону Вулиць і Доріг, - він накреслив пальцем у повітрі щось дуже хитромудре. - Кожна літера з великої літери... тобто слово. Зрозуміла?

- Зрозуміла, - відповіла дівчинка, хоча нічого не зрозуміла - який закон, які літери. Та Правильний Професор залишився задоволений її відповіддю і навіть потер руки так сильно, що знову заструмували блакитні іскри - цього разу від довгих сухих пальців.

- Професоре, у вас руки іскрять! - зляканим голосом знову вигукнув Рукастик-Смугастик.

- Це енергія моя іскрить, енергія! - нагримав на нього Правильний Професор і гучно, ніби звертався до великої аудиторії, оголосив:

- Отже, почнемо!

Варя озирнулася. Нікого, крім неї, в кімнаті не було.

- Ти чого озираєшся? - підскочив до неї Правильний Професор. Кого чекаєш?

Вона раптом відчула страшенний голод і згадала, що їй говорили на перехресті.

- Пи... пиріжки, - вирвалося у неї.

- А, пиріжки! - Правильний Професор усміхнувся і повернувся до Рукастика-Смугастика. - Ти чув? Принеси їй пиріжків, які поліпшують пам'ять. І негайно, негайно!

Той вийшов і за хвилину повернувся з тарілкою рум'яних запашних пиріжків. Вони виявилися навіть гарячими, аж парували, і були такі смачні - не описати! Варя ще не знала, яка начинка всередині - сир чи капуста, а вже брала пиріжок.

Рукастик-Смугастик дивився на неї і голосно ковтав слину.

- Тихіше ковтайте! - пробурчав Правильний Професор і теж ковтнув слину.

Тоді Варя підсунула їм тарілку:

- Їжте й ви. Беріть, беріть, вони такі смачні! Не пошкодуєте...

Рукастик-Смугастик нерішуче подивився на пиріжки, а потім на Правильного Професора. Той зняв і зніяковіло протер окуляри маленьким носовичком.

- Якщо сказати по правді, я їсти не хочу, - зам'явся він. - Але, як побачу пиріжки, чомусь завжди хочеться їх їсти...

- І в мене те ж саме! - здивовано вигукнув Рукастик-Смугастик. От не хочеться їсти, а пиріжків чомусь завжди хочеться.

- І в мене! - радісно мовила Варя. - Мабуть, пиріжки для того й придумані, щоб їх хотілося їсти!

Вони засміялись і почали ласувати пиріжками.

Через кілька хвилин Правильний Професор звернувся до Варі:

- Що треба зробити, коли переходиш вулицю?

Та Рукастик-Смугастик відповів за неї:

- Коли переходиш вулицю, треба спочатку подивитися ліворуч!

- Чому? - повернувся до нього Правильний Професор.

Рукастик-Смугастик швидко дожував пиріжок і жваво проторохтів:

- Тому що зліва може з'явитися автомашина. І тоді трапиться...

- Зіт-кнен-ня! - разом закінчили вони.

- А коли дійдеш до середини вулиці, що треба зробити?

- Подивитися праворуч! - раптом вирвалося у Варі. Вона згадала, як вони переходили вулицю.

- Чому?

- Тому що цього разу машина може з'явитися справа! І тоді трапиться аварія!

- Правильно! - вигукнули Рукастик-Смугастик і Правильний Професор.

Потім Правильний Професор сказав:

- Ось бачиш, ці пиріжки справді поліпшують пам'ять. Ти запам'ятала те, що я казав, і те, чого я навіть не казав. А якщо ти не озирнешся ліворуч-праворуч, то станеться...

- Зіткнення! - хором закінчили всі.

Після таких ласощів Варю почало хилити на сон. А Правильний Професор все правив та правив про свої правила, і щоразу Рукастик-Смугастик влад відповідав на всі його запитання, навіть найкаверзніші.

- Якщо ти їдеш на велосипеді і бачиш, що на потрібну тобі вулицю в'їзд велосипедистам заборонений, що ти зробиш?

- Зійду з велосипеда і поведу його.

- По тротуару?

- Ні, по тротуару піду сам, а велосипед вестиму по бруківці, поруч з тротуаром.