Макс Кідрук - Бот. Ґуаякільський парадокс

Того ж 27 січня Міністерство оборони США підписало контракт із будівельною компанією «Bechtel», однією з найбільших у Штатах, на здійснення… будівельних робіт. Після бурхливих тритижневих перемовин представники «Bechtel» отримали дозвіл від уряду Чилі на проведення підземних робіт у пустелі Атакама. Наприкінці лютого 2015-го зодягнуті у схожі на скафандри захисні костюми робітники «Bechtel» розпочали відкачування води з підземного резервуара — колись лабораторії мікробіології проекту «NGF». На початку квітня цех осушили, після чого під землю закачали 318270 м3 високоякісного бетону. Для очищення викачаних із-під землі ґрунтових вод американці запросили китайську компанію «Beijing Enterprises Holdings Environment Technology Co.». Після очищення всю воду просто злили на пісок.

На прохання Тимура Коршака в неділю, 26 січня, Джек Елдрідж, Олівер Вонґ, Ерік О’Донован і Гаррі Харпер повернулися до Сан-Педро та відшукали збожеволілого Оскара Штаєрмана. Чилійця підстерегли біля колодязя на півночі селища, коли він витягав із нього тіло Сліпого. Агенти ФБР захопили колишнього адміністратора «NGF Lab» і, попередньо засипавши землею викопану ним криницю, привезли до Калами. На початку лютого 2015-го Оскара Штаєрмана переправили до столичного «Instituto Psiquiбtrico Dr. Josй Horwitz Barak». Установити, яким чином Штаєрман вижив упродовж шести років, носячи в голові повністю функціональну колонію з нанороботів, так і не вдалося.

Незважаючи на розгорнуті розшуки й іще один приїзд до Сан-Педро перед появою там працівників «Bechtel», федерали не спромоглися відшукати ні самого Джеймі Макаку, ні його тіла чи слідів. Коротун безслідно щез. Лаура Дюпре та Тимур Коршак припустили, що після ліквідації Оскарової криниці Джеймі Макака не мав шансів вижити та сконав від виснаження де-небудь у пустелі.

Лаура Дюпре тільки в Каламі дізналася, що в чорному мішку, який федерали привезли із Сан-Педро, лежить тіло Ріно Ґроббелаара. Француженка відреагувала на смерть здорованя не менш гостро, ніж Тимур. Жінка не уявляла, наскільки звиклася із присутністю Ріно, з його грубуватими манерами та гідними чи то жалю, чи то захвату намаганнями розпочати праведне життя. До кінця неділі Лаура перебувала в Центральній клінічній лікарні Калами, ні з ким не розмовляла, навіть Тимура уникала, безмовно звинувачуючи його в смерті велетня.

У неділю зранку Тимур Коршак придбав чилійську телефонну картку та зателефонував Аліні. Жінка спочатку зайшлася сльозами та мимоволі вимкнулася, впустивши телефон. Через хвилину Тимур набрав дружину знову, і вони розмовляли сорок хвилин. Тричі — що десять хвилин — у Коршака закінчувалися гроші, тричі він поповнював рахунок і знову телефонував Аліні. Він розповів усе, що міг, — якраз достатньо, щоб вона не почала думати, що в нього поїхав дах, — і пообіцяв, що найближчим часом повернеться, перед тим завершивши одну справу. Почувши про повернення, Аліна знову розплакалася та сказала, що по нього двічі приходили з воєнкомату та що його заберуть на навчання, щойно він вийде на роботу. Тимур ніяк не зреагував. Якщо покличуть — піде служити. Зронивши якусь банальщину, він попрощався з дружиною.

Справою, яку мав завершити Тимур, було поховання Ріно Ґроббелаара. Ліза Торнтон повідомила українцеві, що ФБР, неформально визнаючи часткову причетність американської сторони до подій минулих тижнів, погодилося оплатити його та Лаури переліт до Європи, але клопотатися про доправлення тіла Ріно до Намібії навідріз відмовилося. Упродовж усієї неділі Тимур безрезультатно пробував переконати американку. Крім власного небажання займатися доправленням тіла, Ліза Торнтон називала чимало об’єктивних причин, які унеможливлювали перевезення загиблого Ґроббелаара до Ґрутфонтейна, основна серед яких — це три дірки від куль у тілі, походження яких доведеться пояснювати й у Чилі, й у Намібії. Про таємне доправлення транспортними засобами ФБР не могло навіть ітися. Бюро не витрачатиме кошти на перевезення тіла колишнього найманця та торговця наркотиками. Утомившись від Тимурової наполегливості, Ліза виділила кошти для поховання Ріно Ґроббелаара на міському кладовищі Калами.

Вівторок, 27 січня, 14:36 (UTC +1)

Муніципальне кладовище

Східна околиця Калами, Чилі

Гаряче повітря безшумно пливло понад усіяним невисокими надгробками полем. Товстий, із лисою, обрамленою лише півмісяцем сивого волосся маківкою й обвислими, немов у класичного англійського бульдога, землистими щоками священик із собору Сан-Хуана Баутиста, головного католицького храму в єпархії Сан-Хуан-Баутиста-де-Калама, скептично окинув поглядом поминальну процесію із чотирьох людей, двоє з яких були копачами, найнятими, щоб закидати могилу. Собор Сан-Хуана Баутиста розташований у центрі Калами з видом на площу 23 березня, і святий отець, одягнутий у білу альбу та фіолетову сто`лу [112] Стола — елемент літургійного одягу католицького священика. Шовкова стрічка завширшки 5—10 см і близько 2 метрів довжиною з вишитими чи нашитими на кінцях хрестами. Носять поверх альби. з вишитими на краях золотими хрестами, добряче спітнів, поки дійшов до муніципального кладовища.