– О, то що – влаштовуємо вечірку? – Лео підморгнув, кутики губ поповзли вгору.
– Уже розсилаю запрошення, – Сьома теж усміхався. Єдиним мінусом від переїзду на віллу Бенґта Ецтлера стало катастрофічне скорочення кількості студентських вечірок, які в кампусі на Шисті друзі організовували ледь не щотижня. – Слухай, – Сьома враз посерйознішав, – ми з Яном учора розмовляли про подорож.
– Ну?
Росіянин припинив клацати кубиком Рубика, двигнув нижньою щелепою, так наче перекочував між зубами камінчик, і випалив:
– Із нами хоче їхати Ґрем.
Реакція Левка була передбачуваною.
– Старий, ну що це таке? Ми так не домовлялись! Ми ж не маємо наміру тягти за собою до Мексики, Кенії чи куди там ми попремося пів-Стокгольма, еге ж? Чому б нам не взяти із собою Янового дядька? Або давай запросимо професора Рональда Веннерштейна. Прекрасна ідея, як тобі здається? Ми ще не визначились, куди вирушимо, а нас уже четверо. Якщо так триватиме далі, то до часу вильоту нам доведеться, бляха, засновувати туристичну компанію, – хлопець говорив і водночас розумів, що каже дурниці. Проблема полягала не в збільшенні гурту (з цим якраз усе гаразд – що більша компанія, то дешевша й цікавіша подорож), проблема крилася у стосунках між ним і Ґремом Келлі. Лео знав, що Сьома і Ян висловляться за приєднання Ґрема, а тому, якщо американець не передумає, доведеться поступитись, і вони подорожуватимуть учотирьох.
Суплячись, українець пригадував свою першу зустріч із молодшим на рік мулатом.
Жилавий широкоплечий Ґрем Келлі, син доктора психології Джерома Келлі та чорношкірої топ-моделі Мелані Шанклін, якщо й не був плейбоєм у буквальному сенсі цього слова, то принаймні робив усе для підтримання такого іміджу, щоправда, надаючи перевагу термінові метросексуал . Зростаючи в багатій сім’ї – та як єдина дитина Джерома та Шанклін, – Ґрем сприймав світ як місце, де все, що відбувається, відбувається для нього та задля його щастя. 2009-го він перебрався із Чикаго, штат Іллінойс, до Стокгольма, де вступив до Королівського технологічного інституту на Відділення медичної інженерії, організоване спільно з Каролінським інститутом й Університетом Сьодерторнс 28 28 Каролінський інститут (швед. Karolinska institutet ), Університет Сьодерторнс (швед. Södertörns Högskola ) – шведські медичні вищі навчальні заклади.
. Із собою привіз типово американську схильність до життя напоказ, тлустого кімнатного павука-птахоїда Джорджі (скорочено від Джордж Буш-молодший) і презентоване батьком на двадцятиріччя спортивне купе «Porsche Cayman» (доправлення якого на поромі стало в суму, достатню для купівлі седана «Hundai Accent»). Тато Ґрема, співвласник солідної консалтингової фірми в Чикаго, свідомо вирядив сина подалі від дому, щоби той набрався розуму, навчився самостійно приймати рішення та відповідати за них. До певної міри Джером Келлі досяг бажаного. Одного дня – навчившись приймати рішення, – після п’ятої марної спроби захистити практичну роботу з молекулярної хімії Ґрем виматюкав професора Стефана Йоханссона, тим самим завершивши кар’єру медичного інженера. Містер Келлі, який до цього епізоду справно оплачував рахунки сина за навчання й проживання у Швеції, мав чіткі життєві принципи й – що більш важливо – яйця. Ігноруючи охкання місіс Келлі, батько Ґрема припинив надсилати сину гроші. Ґрем – навчившись відповідати за прийняті рішення – образився, перестав спілкуватись із батьками, навідріз відмовився повертатися до університету, але зі Стокгольма не поїхав. За два роки він устиг обрости друзями та закохатися в кількох шведок. Узимку 2011-го, вирушивши у вільне плавання, мулат почав робити те, що роблять усі американці за кордоном, коли в них виникають проблеми з грішми, – почав викладати англійську мову на приватних курсах, навчаючи переважно мігрантів з Ефіопії, Туреччини й Афганістану.
До інциденту із професором Йоханссоном Ґрем знімав велику трикімнатну квартиру неподалік метро «Карлаплан» і орендував місце на стоянці в підвальному гаражі сусіднього будинку. Після сварки з батьком від такої розкоші довелося відмовлятися. Через SSSB мулат винайняв крихітну студентську квартиру в районі Берґшамра на півночі столиці, а стильний «Porsche Cayman» залишив зимувати на вулиці під студентським гуртожитком.
А проте Ґрем не скаржився. Він був американцем (що, як довела практика, магічно діє не лише на дівчат зі східної Європи, але й на скандинавок), мав шикарний «Porsche» (трохи подряпаний і два роки без ТО – та це лише додавало йому шарму) і навіть без батька заробляв достатньо для вдоволення своїх забаганок.
Читать дальше