Стівен Кінг - Чотири після півночі

В якийсь момент, поки вона спала, її тітка і решта пасажирів рейсу № 29 десь зникли.

«Ні! — бурхливо запротестувала раціональна частина її мозку голосом міс Лі. — Ні, Дайно, це неможливо. Якщо всі зникли, хто веде літак?»

Тепер, хапаючись за краї крісел, з широко розплющеними сліпими очима під темними окулярами, вона почала рухатися вперед швидше, поділ її рожевої дорожньої сукні тріпотів. Дайна вже збилася з рахунку, але в колосальному потрясінні від цієї безкінечної тиші це не мало для неї великого значення.

Вона знову зупинилася і потягнулася навпомацки руками до крісла праворуч від себе. Цього разу Дайна торкнулася волосся… але воно знайшлося у зовсім неправильному місці. Воно знайшлося на сидінні — як таке може бути?

Її руки зімкнулися на тому волоссі… і підняли його. Усвідомлення, раптове й жахливе, впало на неї.

«Це справді волосся, але людина, якій воно належало, зникла. Це просто скальп. Я тримаю скальп якогось мертвяка».

Саме тоді Дайна Беллмен відкрила рота і почала подавати голос тими криками, які й висмикнули Браяна Інґала з його сновидіння.

Привалившись черевом до шинквасу, Алберт Кавснер пив віскі «Залізне тавро» [35] «Branding Iron Whiskey» — коктейль: віскі навпіл з персиковим шнапсом. . Поряд нього по праву руку були брати Ерпи — Ваєт [36] Wyatt Earp (1848–1929) — картяр, золотошукач, маршал міста Тумстон, прозваний «найкрутішим і найшляхетнішим авантюристом своєї епохи»; попри участь у численних смертельних перестрілках, сам жодного разу не був поранений. і Верджил, — а ліворуч Док Голлідей [37] John Henry «Doc» Holliday (1851–1887) — кращий друг Ваєта Ерпа, хворий на туберкульоз дантист, вправний стрілець-револьверник і картяр. . Він якраз підняв свою склянку, щоб виголосити тост, коли до салуну «Серджо Леоне» [38] Sergio Leone (1929–1989) — італійський режисер, сценарист і продюсер, започаткував кіножанр «спагеті-вестерн». підстрибом забіг якийсь чоловік з дерев’яною ногою.

— Там банда Далтонів [39] Dalton Gang (1890–1892) — банда грабіжників банків і потягів, організована братами Далтонами, колишніми правоохоронцями-маршалами, які покинули службу через затримку платні. ! — кричав він. — Далтони щойно в’їхали у Додж!

До нього з незворушним виразом обличчя обернувся Ваєт. Лице мав вузьке, засмагле і красиве. Він був дуже схожим на Г’ю О’Браяна [40] Hugh O’Brian (нар. 1925 р.) — актор, уславлений головною роллю в телесеріалі «Життя й легенда Ваєта Ерпа» (1955–1961), мав природну схожість зі своїм героєм. .

— Ми в Тумстоні [41] Tombstone (назва означає «Надгробний камінь») — місто в Аризоні, яке процвітало під час бурхливого розвитку довколишніх срібних копалень у 1880-х рр. , Маффіне, — промовив він. — Нумо, вгамуй свуоє старе розбурхане лайно.

— Ну, хай де ми не є, але вони скачуть! — вигукнув Маффін. — І на вигляд вони скажееені, Ваєте! Схоже, вони дуууже, дуууже скажеееееені!

Немов на доказ цього, на вулиці розпочалася стрілянина — важкій гуркіт армійських револьверів сорок четвертого калібру (мабуть, украдених) у суміші з ляскотливим хльостанням гвинтівок «Ґаренд» [42] «Garand» — стандартна гвинтівка американських збройних сил у 1936–1959 рр. .

— Не обсерись у труси, Маффі, — промовив Док Голлідей і посунув на потилицю капелюха.

Алберт не вельми-то й здивувався, побачивши, що Док викапаний Роберт Де Ніро [43] Robert De Niro (нар. 1934 р.) — знаменитий кіноактор, знявся у понад 90 фільмах. . Він завжди вважав, що якщо хтось і має абсолютне право грати сухотного дантиста, то саме Де Ніро.

— Що ви кажете, хлопці? — спитав, озираючись, Верджил Ерп. Верджил не був особливо схожим ні на кого.

— Ходімо, — мовив Ваєт. — Досить уже тих чортових Клантонів, мені на весь вік стачить.

— Там Далтони, Ваєте, — спокійно проказав Алберт.

— Мені однаково, чи там Джон Ділінджер, чи Гарнюк Флойд [44] John Dillinger (1903–1934) — гангстер, застрелений спецагентами; Pretty Boy Floyd (1904–1934) — грабіжник банків на Середньому Заході, був убитий у перестрілці з поліцією. , — вигукнув Ваєт. — Ти з нами, Козирю, чи ні?

— Я з вами, — відповів Алберт Кавснер, говорячи м’яким, але зловісним тоном природженого вбивці.

Одну руку він впустив на руків’я свого довгоствольного «Блантайна спешела» [45] «Colt Buntline Special» — револьвер з 12-дюймовим (30 см) дулом, вперше описаний письменником Стюартом Лейком у його белетризованій біографії «Ваєт Ерп — маршал фронтиру» (1931); насправді такого револьвера нібито не існувало, але після книги і багатьох фільмів, де почала фігурувати ця модель, компанія «Кольт» з 1950-х років випускає невеликі серії таких револьверів. , а другою лапнув себе за голову, перевіряючи, чи міцно сидить там ярмулка. Та була на місці.