Рэй Брэдбери - Трилогія смерті

— Дідько, — прошепотів я, — що далі?

Я нарихтувався пробратись у фальшивий китайський палац дядечка Сіда і чкурнув уперед, аби здоровезний темний дракон замашно поглинув мене одним ковтком.

Я зостановився прямісінько перед малиновими дверима, оскільки вчув чіткий, як і раніше, голос отця Реттіґана, котрий скрикував: «Плачевно!» Це стало принукою витягти Книжку мертвих Реттіґан. Мигцем поглянув на імена, а тоді — місця. Під «Г» натрапив на Граумана. За ним були інші адреса та ім’я — Клайд Раслер. Раслер, подумав я, Боже мій, та він зав’язав зі зйомками у тисяча дев’ятсот двадцятому, востаннє працюючи із Гріффітом [143] Девід Ворк Гріффіт (1875–1948) — американський режисер, письменник і продюсер, зачинатель сучасних технологій створення кіно. Спричинився до створення Академії кінематографічних мистецтв і наук. Найвідоміші стрічки «Народження нації» та «Нетерпимість». та Гіш, [144] Ліліан Гіш (1893–1993) — американська актриса, чия кар’єра протривала сімдесят п’ять років. Ліліан називали першою леді американського кіно. Її професійну діяльність пов’язують із ім’ям Девіда Гріффіта, стрічки якого зробили Ліліан знаменитою. а потім вляпався у історію зі смертю у ванній Доллі Дімпл. [145] Доллі Дімпл — традиційна назва пишнотілих жінок, зазвичай актрис комедійного жанру. Найвідомішою «Доллі Дімплз» XX століття називали Селесту Гейнор (1901–1982). А от чи кануло в Лету його ім’я? Чи залишилося воно на бульварі, де тебе хоронять без попередження і, не питаючи, затирають літери на сторінках історії, он в який спосіб любий дядечко Джо Сталін провчав своїх приятелів: постріл дробовиком — і сліду не було. Моє серце замолотило, його прізвище було обведене червоним чорнилом і позначено двома хрестиками.

Реттіґан — я вдивлявся у темінь за темними дверима. Реттіґан, так, але чи Клайд Растлер тут також? Я пішов далі й ухопився за мідну ручку. Позаду пролунав млявий голос:

— Тут нічого красти!

Кощавий безпритульний чолов’яга стояв праворуч від мене, зодягнений у різнобій сірого, говорячи в безвість. Він уловив мій позирк.

— Рушай уперед! — прочитав по його губах. — Там так нічого не поцупиш.

Чимало можна здобути, подумав я, втім, як докопатися до великої Китайської гробниці, вщерть наповненої миготінням чорно-білих кінороликів, вольєра, де птахи розтинають простір, де феєрверки рикошетом відбиваються від ненаситного екрана, проворно, наче пам’ять, живо, мов докори сумління?

Безхатько чекав на мене, спостерігаючи, як я руйную себе споминами. Я кивнув. Усміхнувся.

Так швидко, як Реттіґан, я заподівся у мороці театру.

Усередині, у вестибюлі театру, виднілася застигла армія китайських кулі, наложниць та імператорів, прибраних у старий віск, які парадним маршем крокували в нікуди.

Одна з воскових фігур підморгнула:

— Так?

Господи, та це ж на голову не налазить, надворі коїться божевілля, тут те саме, і Клайд Раслер розкладається у своїх дев’яносто чи то дев’яносто п’ять.

Час похитнувся. Якщо б я вигулькнув звідси назад, то застав би дюжину кінотеатрів просто неба, біля яких припарковані автівки, де раз від разу сновигають офіціантки-підлітки, розвозячи на роликах гамбургери.

— Так? — удруге проказав китайський восковий манекен.

Я щодуху рвонув до перших вхідних дверей, метнувся вниз проходом, одразу під балконом, спинився там і почав пильно вдивлятися.

То був величезний акваріум, підводна царина. Можна було уявити, як тисяча фільмових привидів, сполоханих пострілом, здіймаються до стелі, розлітаються на дрібненькі шматочки, і їх видуває через вентиляційні отвори.

Кит Мелвілла [146] Кит Мелвілла — мова про знаковий твір американської літератури «Мобі Дік» авторства Германа Мелвілла. невловимо пропливав там, «Старий броненосець», [147] «Старий броненосець», СБ — назвисько фрегата «Констітюшн», увічненого у поемі Олівера Венделла Голмса (старшого). Літературний твір порятував судно від списання. Нині СБ є найстаріших уведеним в експлуатацію кораблем. «Титанік», «Баунті» [148] «Баунті» — тримачтовий корабель, на якому 28 серпня 1789 року вибухнув бунт. Помічник капітана Вільяма Блая, Флетчер Крістіан, захопивши владу на судні, висадив Блая на острові, а далі керував штурвалом сам. Згодом Флетчер вирішив знайти безлюдний острів, де вони з екіпажем могли б освоїтися. Діставшись до перших-кращих берегів, вони спалили «Баунті», аби ніхто не міг утекти звідти. З команди вижив лише Джон Адамс, решта загинула, здебільшого у поєдинках за жінок. — вічний блукалець, який ніколи не причалить до порту. Піднявши погляд, я пробіг через силу-силенну балконів на тому, що колись називали негритянським піднебессям.