Франк Тільє - Пазл

Незважаючи ні на що, після припущень Хлої та відкриття Гайгекса стосовно окулярів вони вирішили залишитися і продовжити пригоду.

Поки не повернулись двоє зниклих гравців, їх було лише шестеро.

Кожен повернувся до своїх ранкових справ. Ілан довго стояв у душі, підставивши потилицю під струмінь обпікаючої гарячої води, не зводячи очей з марки крана: «Гудзон Рід». Як не дивно, тут він почувався у безпеці, наче вода була здатна заспокоїти, захистити його. Через чверть години він одягнувся і вийшов, закінчуючи приводити себе до ладу перед одним із дзеркал у ванній кімнаті. Уже зібравшись повертатися до своєї кімнати, він почув, як хтось лається у першій кабінці.

Він підійшов і постукав у двері.

— Хлоє? Це ти?

Дівчина відчинила. На ній були білі штани та спідня майка без рукавів, яка ідеально облягала її форми. Лише згодом Ілан помітив, що в неї одне око було каре, а інше блакитне.

— Я загубила лінзу,— сказала вона, стаючи на коліна.— Не можу знайти. Допоможеш?

Ілан нахилився і почав шукати. Біля коренів у неї почало відростати її натуральне світле волосся. Її звабливі сідниці були просто в нього перед носом.

— Боюсь, це буде непросто. Ці штуки майже невидимі…

Він кивнув головою на двері і злегка посміхнувся.

— Ти і я в душовій кабінці. Про нас можуть погано подумати.

— Чому погано?

Вони переглянулись. Раптом Хлоя штовхнула двері ногою і палко поцілувала Ілана, просто так, без попередження. Ілан не намагався ні думати, ні пручатися. Їхні почуття запалали. Молодий чоловік дозволив себе роздягти і різким рухом спустив Хлоїні штани. Їхні губи більше не розмикались. Коли вони повністю роздяглись, вона потягнула його під струмінь теплої води, а тоді стала поступово повертати кран, збільшуючи температуру.

Їхні силуети огорнула пара.

— Думаю, я такою і залишусь,— прошепотіла вона, покусуючи його вухо.— Ліве око блакитне, а праве — каре. Це впишеться в атмосферу цієї лікарні. Що скажеш?

— Янгол чи демон? Або ж нинішня Хлоя знову стає колишньою Хлоєю, хоч у неї й досі такі самі холодні руки. Мені це подобається.

Вона торкнулася ключа на ланцюжку Ілана.

— Як гадаєш, що він відмикає?

— Скриньку з фантазіями…

— Я серйозно… Ти пробував відімкнути ним сейф, де лежать гроші?

— Я бачив замок, він зовсім інший.

Вони вдарились об стінку.

— А якщо нас почують інші? — промовив Ілан.

— Плювати на інших.

Невдовзі їхні тіла злилися в одне. Нарешті Ілан повністю віддався насолоді і більше ні про що не думав. Хлоя зводила його з розуму, вода стікала по обличчю, шкіра палала. Він притиснув її до стінки, і вона застогнала під шум води, що падала на кахлі. Притиснувшись до неї, досліджуючи її груди очима та руками, він помітив шрами на рівні грудей і живота. Їх було п’ять чи шість, вони були маленькі і безформні. Охоплений пристрастю, він нічого не сказав і лише загарчав їй у плече. Посміхнувшись, Хлоя затулила йому рота рукою.

— Тихо, тихо… Ти всіх переполохаєш.

Ілан знову поцілував її і полегшено зітхнув, підставивши обличчя під лійку душу і відкривши рот. Уперше за довгий час йому було добре, але він знав, що це блаженство тимчасове.

Відійшовши в глиб кабінки, Хлоя мовчки одягалась. Ілан закрутив воду і підійшов до неї. Він поцілував її в шию.

— Це був просто секс чи у нас двох є майбутнє?

— Побачимо, Ілане. Не форсуй події.

— То це я форсую події?

Вона посміхнулась йому.

— Нам обом було добре. Хіба це не головне?

Ілан провів рукою по грудях дівчини.

— Ці шість маленьких шрамів,— пробурмотів він.— Коли ми були разом, їх не було. Схоже на рани.

Хлоя швидко натягнула майку і светр.

— Дрібниці. Якось у мене у квартирі люстра зірвалася зі стелі.

— І?

Вона подивилась на нього, здивована його наполегли­вістю.

— А ти як думаєш? Я лежала на дивані, гостряки з кованої сталі впали мені прямо на груди, за кілька сантиметрів від обличчя. Я викликала службу екстреної допомоги.

Ілан трохи відсторонився і взяв вологий рушник.

— Якщо мене не підводить пам’ять, люстра висіла не над диваном.

— Просто ти ніколи не був у моїй новій квартирі.

Вона поглянула на годинник, щоб припинити розмову.

— Гра починається менш ніж через пів години. Приготуєш нам сніданок? Каву з молоком, розморозь трохи хліба у мікрохвильовці і полуничне варення. Я швидко причешусь.

Ілан кивнув і, одягнувши свій костюм, вийшов. Було очевидно, що Хлоя бреше йому про походження шрамів, але чому? Що вона приховує?