Джо Хилл - Пожежник

На зеленому боці дороги стояв білборд. Свого часу на ньому містилася реклама страхування від GEICO [178] GEICO («Government Employees Insurance Company») — американська компанія автострахування; другий найбільший постачальник послуг у цій сфері на території США. . Крихітний гекон на зображенні запевняв, що хвилин п’ятнадцять, а то й менше, заощадять вам бакс чи два. Прямо під цією корисною порадою чорною фарбою з балончика хтось залишив повідомлення:

ВІЛЬНА ЗОНА НОВОГО МЕЙНУ

ІНФІКОВАНІ, БЕРІТЬ РУКАВИЦІ + ПЛАЩ,

ТРИМАЙТЕСЯ ШЛЯХУ, ПРЯМУЙТЕ НА ПІВНІЧ

ДО МАЧІАЗА, ДЕ ОСТРІВ МАРТИ КВІНН.

ІНФІКОВАНІ, ЛИШАЙТЕСЬ У ЖОВТОМУ

ЗАХИСНОМУ ОДЯЗІ ПОВСЯКЧАС!

Поруч з білбордом стояв припаркований старенький пікап. У кузові лежала купа картонних пакетів з-під молока, напханих жовтогарячими господарськими рукавицями. Поряд були навалені гіркою жовтогарячі дощовики. Нік заліз у кузов, підібрав один з дощовиків і розгорнув його, показуючи іншим.

Ззаду на одежині, через трафарет, чорним кольором було нанесено символ біонебезпеки.

— І що тепер? — запитала Рене.

— Схоже, мусимо вдягнутися, — відповіла Гарпер. — Будь ласкава, знайди мені плащ. Самотужки я туди вилазити боюсь.

За десять хвилин вони вже знову прямували дорогою, усі зодягнуті в жовтогарячі дощовики та рукавиці, які сигналізували, що всі вони заражені. Надягати плащ на Пожежника вони навіть пробувати не стали, просто вкрили ним Джонові груди.

Ставок, який вони угледіли крізь дерева, виявився ще тим бридким видовищем. На камінні край води гнила маса мертвої риби, а мілину вкрила плаваюча ковдра попелу. Середина ставка, втім, була чиста. Уздовж берега тягнулися порожні неушкоджені котеджі, вочевидь зведені ще до того, як забудовники почали зважати на відступ від поверхні води. На кожних передніх дверях висіли поприбивані оголошення, а під ними ще чорні символи біонебезпеки.

— Стривайте, — промовила Гарпер і залишила їх чекати на дорозі.

Вона збігла сходами першого котеджу і прочитала оголошення.

Цей будинок було призначено тимчасовим нічним притулком для хворих на Draco Incendia Trychophyton, також відомим під назвою «драконяча луска». Якщо ви здорові, НЕ ЗАХОДЬТЕ.

НЕ пийте воду і НЕ користуйтеся туалетами. У холодильнику є пляшки з водою та консерви. НЕ беріть більше, ніж потребуєте. У ЖОДНОМУ РАЗІ не затримуйтеся. Відвідувачі мусять залишити житло за 12 годин. За помешканням ведуть СПОСТЕРЕЖЕННЯ місцеві правоохоронці.

ПОСТІЙНО носіть захисний жовтий одяг. Інфіковані, не вдягнуті належним чином, будуть вважатися ворожими і МОЖУТЬ БУТИ ЗАСТРЕЛЕНІ.

Ви за 131 милю від Мачіаза, де вам нададуть транспорт до Підрозділу з нагляду D.I.T. на острові Вільного Вовка. Наші молитви з вами.

— Що там написано? — гукнула Еллі.

— Пише, що за потреби можемо лишитися тут на ніч! — гукнула у відповідь Гарпер, знаючи, проте, що цього не буде. Для такої зупинки було ще зарано.

Вона увійшла всередину, відчиняючи двері та ступаючи в передпокій. У котеджі витав запах люльки та запилюжених книжок, який у Гарпер асоціювався з давниною. Телефон на стіні мав заводний диск.

Жінка пройшла на кухню, з якої відкривався краєвид на став. Під стіною стояв холодильник «Колдспот», привіт з 50-х, кольору бананового молочного коктейлю. Поряд з ґратчастими задніми дверима висів плакат з Ведмедиком Смокі, у простенькій дерев’яній рамі. ЛИШЕ ТОБІ ПІД СИЛУ ЗУПИНИТИ ПОЖЕЖУ В ЛІСІ.

Перемикачі світла не працювали. Вона зазирнула в холодильник і знайшла там упаковки з пляшками води. У туалеті було темно, наче в коморі, і Гарпер довелося якийсь час понишпорити, перш ніж вона намацала ручку аптечної шафки.

За п’ять хвилин Гарпер вийшла з озерного будиночка, тримаючи упаковку води попід лівою рукою і пляшечку аспірину «Баєр» у правій. Вона присіла на викладеній з плитняку стежці й розчавила каменем чотири таблетки аспірину у дрібний порошок. А потім згодувала стовчені таблетки Джонові, даючи запити їх дрібними ковтками води.

— Йому стане краще від них? — запитала Еллі.

— Це зіб’є йому жар, — відповіла Гарпер, подумки додавши: «На якийсь час». Якщо невдовзі вони не заправлять Джона як слід антибіотиками, увесь аспірин світу не порятує його заражену респіраторну систему. Він вдавиться власними рідинами.

— Чим-чим чи-рі, — пробурмотів Джон. — Чим-чим чи-розі, осьде Джейкоб у ваговозі. Чим-чим чи-рі, чим-чим чи-ріх, плуг спустошення забирає усіх.

Гарпер поцілувала його у спітнілу, вологу щоку, підвелася й кивнула Еллі. Дівчина схилилася й узялася за кінці драбини.