Присвячується Ітану Джону Кінгу, який горить яскраво. Татко любить тебе
Надихнули:
Дж. К. Ролінґ, чиї історії вказали мені, як написати цю,
П. Л. Треверс, яка мала такі потрібні мені ліки,
Джулія Ендрюс, яка мала ложку цукру, що допомогла їх заковтнути,
Рей Бредбері, в якого я поцупив собі назву,
мій батько, в якого я поцупив решту,
та моя мати, яка познайомила мене з тією мікологією (та міфологією), що на них я покладався під час написання цієї історії.
Хоча Draco incendia trychophyton — то плід уяви, моя мама сказала б вам, що майже всі ознаки цієї вигаданої спори трапляюється в природі.
Outside the street’s on fire
in a real death waltz . . .
Брюс Спрингстін, «Jungleland»
Though I spends me time in the ashes and smoke
In this ’ole wide world there’s no ’appier bloke.
Роберт і Ричард Шермани, «Chim Chim Cher ee»
Так приємно було горіти.
Рей Бредбері, «451о за Фаренгейтом»
Як і всі, Гарпер Ґрейсон бачила по телеку чимало охоплених полум’ям людей, та першого, хто розгорівся по-справжньому, угледіла на дитячому майданчику поза школою.
Школи позачиняли в Бостоні та інших частинах Массачусетсу, але тут, у Нью-Гемпширі, вони й досі були відчинені. У Нью-Гемпширі траплялися випадки, однак лише декілька. Гарпер чула, що з півдюжини пацієнтів тримають у закритому крилі шпиталю «Конкорд», за ними доглядає медична бригада, споряджена в суцільні захисні костюми, а всі сестри озброєні вогнегасником.
Вона притискала холодний компрес до щоки першачка на ім’я Реймонд Блай, якому ракеткою для бадмінтону поцілили в обличчя. Таке обов’язково ставалося з одним чи й двома дітлахами щовесни, коли тренер Кейлор витягав ракетки для бадмінтону. Не вагаючись, він казав дітям: розходитеся, та й мине, — навіть якщо вони тримали у жменьці пригорщу власних зубів. Одного з таких днів їй кортіло опинитися поряд, щоб побачити, як ракетка для бадмінтону поцілить йому по яйцях. І тоді Гарпер з насолодою промовить до нього : «Нічого, розходитеся, та й мине».
Коли Реймонд зайшов, він не плакав, але, побачивши себе у дзеркалі, миттю втратив самовладання. Його підборіддя задрижало, м’язи на обличчі затремтіли від переживань. Око було чорно-пурпурове і майже все набрякло; вона знала, що власне віддзеркалення страшить його дужче за біль.
Щоб якось відвернути увагу хлопчика, Гарпер потягнулася по свій екстрений сховок солодощів. За екстрений сховок солодощів правила пошарпана коробка з-під сніданків із зображенням Мері Поппінс, іржава біля завісів. У ній зберігалося кількадесят шоколадних батончиків. А ще були величенька редька й картоплина, які Гарпер відклала для особливо серйозних випадків страждань. Поки Реймонд притискав до щоки компрес, Гарпер зазирнула всередину.
— Гм-м . Здається, у моїй цукерковій коробці ще залишився один батончик «Твікс». Я б оце зараз не відмовилася.
— А мені цукерка буде? — здавленим голосом запитав Реймонд.
— Тобі буде щось краще за цукерку. Маю велику смачну редьку, і якщо будеш дуже слухняний, я тобі її навіть дам, а собі візьму «Твікс», — вона показала йому вміст коробки, щоб він на власні очі роздивився редьку.
— Фе. Я не хочу редьки.
— А як щодо великої смачної картоплини? Осьде маєш «Юконське золото».
— Фе. Нумо змагатися за «Твікс». Я в армреслінгу навіть татка подужаю.
Гарпер просвистіла трійко тактів з «Моїх улюблених речей» [1] «Мої улюблені речі» ( англ. «My Favorite Things») — пісня з відомого американського мюзиклу «Звуки музики» 1959 року, та його однойменної кіноадаптації 1965 року. У стрічці (як і в різдвяному спецвипуску шоу Ґері Мура 1961 року) цю пісня виконала Джулі Ендрюс. (Тут і далі прим. перекл.).
, удаючи, ніби обдумує. Вона мала схильність наспівувати уривки з мюзиклів 60-х років, потай фантазуючи, як до неї долучаються люб’язні блакитні сойки та зухвалі вільшанки.
— Не знаю, Реймонде Блай, чи варто тобі змагатися зі мною в армреслінгу. Я в добрій формі.
Вона вдала, що їй треба визирнути у вікно, щоб усе обдумати, — саме тоді й побачила чоловіка, який ішов через дитячий майданчик.
З місця, де вона стояла, відкривався асфальтований краєвид — кількасот футів гудрону, де-не-де розкреслений фігурами для «класиків». Ще там був акр укритого мульчею ґрунту з розміщеним на ньому ігровим майданчиком: гойдалки, гірки, скеледром і рядок сталевих труб, які мелодійно дзенькали, коли по них стукотіли дітлахи (подумки Гарпер охрестила його Ксилофоном Проклятих).
Читать дальше