Дэн Браун - Код да Вінчі [підліткова версія]

— Я так розумію, зараз досить пізно.

Огрядний, з червоним обличчям, сер Лью мав пишне руде волосся та веселі світло-карі очі, які, здається, весь час підморгували, коли він розмовляв. На ньому були плісировані штани та простора шовкова сорочка під жилетом з візерунком пейслі [31] Інші назви — індійський огірок, східна груша, турецький біб тощо — орнаментальна композиція, що складається з повторюваних елементів краплеподібної форми. . Він наблизився до них і простяг руку Ленґдону:

— Роберте, ви схудли.

— А ви — навпаки.

Тібінґ сердечно розсміявся, поплескавши себе по кругленькому черевцю. А потім, обернувшись до Софі, він обережно взяв її за руку, ледь схилив голову, дихнув на її пальці й відвів очі:

— Міледі!

Софі глянула на Ленґдона, відчуваючи, що потрапила в якусь давню епоху.

Мажордом, який відповідав на вході, увійшов, несучи на таці посуд для чаю, і почав виставляти все це на столику біля каміна.

— Це Ремі Легалюдек, — сказав Тібінґ, — мій мажордом.

Стрункий мажордом сухо вклонився і знову зник.

— Ремі з Ліона, — прошепотів Тібінґ, — але він досить добре готує соуси.

Ленґдон був здивований.

— Я думав, ви привезли з собою англійську прислугу.

— Боже мій, ні! Не бажаю англійського кухаря нікому, крім, звичайно, французьких податківців! — Тібінґ глянув на Ленґдона: — З вами щось сталося. Ви обоє виглядаєте, ніби в стресі.

Ленґдон кивнув.

— Ми мали незвичайну ніч, Лью.

— Бачу. Це якось пов’язано з Граалем або ви заговорили про нього, бо знаєте, що це одна з тем, яку я можу обговорювати навіть серед ночі?

«І те, і те», — подумала Софі, згадуючи про криптекс під диваном.

— Лью, — сказав Ленґдон, — ми б хотіли поговорити з вами про Пріорат Сіону.

Волохаті брови Тібінґа піднялися від цікавості.

— Хранителі? Тоді це справді про Грааль. Ви кажете, що ви прийшли з новою інформацією? Щось справді нове, Роберте?

— Можливо. Але ми не певні. Ми це зрозуміємо краще, якщо спочатку отримаємо інформацію від вас.

Тібінґ посварився пальцем.

— От хитрий американець! Гаразд, я до ваших послуг! То що я можу вам розповісти?

Ленґдон зітхнув.

— Я сподівався, ви будете добрі пояснити міс Неве справжню природу Святого Грааля.

Тібінґ був спантеличений.

— А вона не знає? — Він рвучко обернувся до Софі: — А що ж вам відомо, моя люба?

Софі швидко переповіла те, що Ленґдон щойно пояснив їй, — про Пріорат Сіону, про тамплієрів, про документи Сангрил і що Святий Грааль — це не чаша, а… щось значно могутніше.

— І це все? — Тібінґ обурено глянув на Ленґдона, а потім змовницьки підморгнув Софі: — Слухайте мене, і ви ніколи не забудете того, що я зараз вам розповім.

А за сорок кілометрів від Шато де Війєт було прийнято сигнал із ретранслятора, розміщеного під кабіною броньованої машини.

Сер Лью Тібінґ сяяв, коли всівся біля вогнища і поклав свої милиці на кам’яний край.

— Святий Грааль, — почав він, і його голос зазвучав, ніби він виголошував проповідь. — Більшість людей питають мене лише де він. Боюся, що на це запитання я ніколи не зможу дати відповіді. — Він обернувся до Софі. — Одначе головнішим є питання, що таке Святий Грааль? Щоб повніше зрозуміти це, ми спочатку маємо звернутися до Біблії. Як добре ви знаєте Новий Заповіт?

Софі знизала плечима.

— Взагалі не знаю. Мене виховувала людина, яка поклонялася Леонардо да Вінчі.

Тібінґ виглядав водночас і враженим, і задоволеним.

— Душа, вільна від забобонів! Чудово! Тоді ви повинні знати, що Леонардо був одним із тих, хто зберігав таємницю Святого Грааля. І ховав ключі від неї у своїй творчості.

— Роберт розповідав мені про це.

— І про погляди да Вінчі на Новий Заповіт?

— Цього я не знаю.

Очі Тібінґа повеселішали, і він кивнув у бік книжкової шафи в іншому кінці кімнати:

— Роберте, чи не допоможете? На нижній полиці.

Ленґдон підійшов до книжкової шафи, знайшов велику книгу з мистецтва, приніс її та поклав на столик. Тібінґ розгорнув важкий том і показав на клапані суперобкладинки низку цитат.

— «Із записників да Вінчі», — сказав Тібінґ, вказуючи на одну з них, — я думаю, ви погодитеся, що вона має стосунок до нашої бесіди.

Софі прочитала:

Багато хто заробляє на ілюзіях і фальшивих чудесах ,

обманюючи нерозумну більшість .

ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ

— А ось іще одна, — сказав Тібінґ, вказуючи на іншу цитату:

Сліпе невігластво вводить нас в оману.