Ден Браун - Янголи і демони

— Тобі ця амбіграма страшенно цікава, правда? — нарешті не витримала вона.

— Неймовірно, — кивнув Ленґдон.

— І нічого цікавішого в цій кімнаті для тебе немає?

Ленґдон почухав потилицю з таким виглядом, наче розмірковує над відповіддю.

— Насправді, є одна річ, яка цікавить мене більше.

Вона усміхнулась і наблизилась до нього.

— І що це за річ?

— Мені страшенно цікаво, як тобі вдалося за допомогою тунців спростувати теорію Айнштайна.

Вітторія в розпачі здійняла руки.

— Dio тіо! Досить уже про тунців! Попереджаю тебе, припиняй ці ігри!

Ленґдон широко всміхнувся.

— У наступному експерименті ти можеш зайнятися, наприклад, камбалою і довести за її допомогою, що земля пласка.

Хоч Вітторія вся аж кипіла з люті, на її вустах раптом з’явилася слабка усмішка.

— Якщо хочете знати, професоре, мій наступний експеримент матиме історичне значення. Я збираюся довести, що нейтрино мають масу.

— Що мають? Месу? — Ленґдон подивився на неї спантеличено. — Я навіть не знав, що вони католики!

Одним блискавичним рухом вона вклала його на спину, а сама сіла зверху.

— Сподіваюся, ви вірите в життя після смерті, Роберте Ленґдон? — Вітторія сміялась, притискаючи його до ліжка. У її очах грали пустотливі бісики.

— Щиро кажучи, — відповів він теж зі сміхом, — мені завжди було важко уявити щось поза межами цього світу.

— Справді? Ти ніколи не переживав релігійного екстазу? Не повторної миті божественного одкровення?

Ленґдон покрутив головою.

— Ні, і я маю великі сумніви, що в принципі здатний відчути щось подібне.

Вітторія скинула халат.

— Мабуть, ти ще ніколи не був у ліжку з майстром йоги?

Висловлюю щиру подяку моєму редакторові й дорогому другові Джексонові Кауфману за те, що відразу повірив у символога Роберта Ленґдона... й уявив, як усі ці події могли б розгортатися.

Я вдячний незрівнянній Гайде Ланґе, до якої привели мене «Янголи і демони», за те, що дала цій книжці нове життя вдома й винесла її у світ.

Дякую Емілі Бестлер з «Атрії», а також Бену Каплану й усім іншим із видавництва «Покет букс» за постійну підтримку й завзяття в роботі над цією книжкою.

Дякую легендарному Джорджеві Візеру за те, що переконав мене писати книжки, а також своєму першому агентові Джекові Елвеллу за своєчасну допомогу й за те, що продав цю книжку «Покет букс».

Дякую дорогому другові Ірву Сіттлеру, який влаштував мені аудієнцію в Папи Римського, показав частини Ватикану, бачити які можуть лише обрані, та зробив моє перебування в Римі незабутнім.

Дякую одному з найвинахідливіших і найталановитіших художників сучасності Джонові Ленґдону, який сміливо взявся за надскладне завдання — створити амбіграми для цього роману — і блискуче з ним упорався.

Дякую Стенові Плентону, директорові бібліотеки Університету Огайо в місті Чиллікоте, за те, що був для мене найважливішим джерелом інформації з найрізноманітніших питань.

Дякую Сильвії Кавацціні, яка люб’язно провела мене таємним переходом Passetto.

А також дякую найкращим батькам, про яких тільки може мріяти дитина, — Дікові й Конні Браунам... за все.

Висловлюю подяку ЦЕРНу, Генрі Бекетту, Бреттові Троттеру, Папській Академії наук, Брукгевенському інституту, бібліотеці лабораторії Фермі, Ользі Візер, Донові Ульшу з Інституту національної безпеки, Керолайн Г. Томпсон з університету Уельса, Катрін Ґергард та Омарові Аль Кінді, Джонові Пайку та Федерації американських науковців, Гаймліху Візерголдеру, Корінні й Девісові Гаммондам, Айзазові Алі, проектові «Галілей» університету Райса, Джулі Лінн і Чарлі Раяну з «Мокінґберд пікчерз», Ґері Ґольдштейну, Дейву (Вілас) Арнольду й Андрі Кроуфорд, «Глобальній братській мережі», бібліотеці Академії Філіпса в Екзетері, Джимові Беррінґтону, Джонові Маєру, винятково пильній Маржі Вотчел, інтернет-форуму alt.masonic.members, Алану Вулі, організаторам виставки старовинних рукописів Ватикану в Бібліотеці конгресу, Лайзі Калламаро й агентству «Калламаро», Джонові А. Стовеллу, Музеям Ватикану, Альдо Бадджіа, Ноа Аліреза, Гаррієт Волкер, Чарльзові Террі, «Майкрон електрікс», Мінді Ренселер, Ненсі та Дікові Кертінам, Томасові Д. Надо, «Нуво медіа» та «Рокет е-букс», Франкові й Сильвії Кеннеді, Римському бюро туризму, маестро Ґреґорі Брауну, Велові Брауну, Вернерові Брандесу, Полові Крупіну з «Дайрект контакт», Полові Старку, Томові Кінґу з «Комп’юток нетверк», Сенді й Джеррі Ноланам, гуру всесвітньої павутини Лінді Джордж, Національній академії мистецтв у Римі, фізикові й колезі-письменнику Стіву Гову, Робертові Вестону, книжковій крамниці на Вотер-стрит в Екзетері, штат Нью-Гемпшир, та Ватиканській обсерваторії.