Володимир Богомолов - У серпні сорок четвертого...

— значна розтягнутість фронтових комунікацій і велика кількість об'єктів, що потребують надійної охорони;

— виражений некомплект особового складу в військах фронту, через що важко одержувати підтримку від частин і з'єднань при проведенні операцій по очистці військових тилів.

Залишкові групи німців

Розрізнені групи солдатів та офіцерів противника в першій половині липня прагнули до однієї спільної мети: потай чи з боями просуваючись на захід, пройти крізь бойові порядки наших військ і з'єднатися зі своїми частинами. Однак 15–20 липня німецьке командування неодноразово шифрованими радіограмами передавало наказ усім залишковим групам, які мали рації і шифри, не форсувати перехід лінії фронту, а навпаки, залишаючись у наших оперативних тилах, збирати і передавати шифром по радіо відомості розвідувального характеру, і насамперед про дислокацію, чисельність і просування частин Червоної Армії. Для цього запропоновано, зокрема, використовуючи природні прикриття, вести спостереження за нашими фронтовими залізничними і шосейно-грунтовими комунікаціями, фіксувати потік вантажів, а також захоплювати одиночних радянських військовослужбовців, насамперед командирів, з метою допитувати їх, а потім знищувати.

Підпільні націоналістичні організації та формування

1. За наявними у нас даними, в тилах фронту діють такі підпільні організації польського емігрантського «уряду» в Лондоні: «Народовє сіли збройнє», «Армія Крайова» [3] АК (Армія Крайова) — підпільна збройна організація польського емігрантського уряду в Лондоні, що діяла на території Польщі, південної Литви і західних областей України та Білорусії. У 1944–1945 роках, виконуючи наказ лондонського центру, багато загонів АК провадили підривну діяльність у тилах радянських військ: убивали бійців та офіцерів Червоної Армії, а також радянських працівників, займалися шпигунством, здійснювали диверсії, грабували мирне населення. Нерідко аківці були обмундировані у форму військовослужбовців Червоної Армії. , створена в останні тижні «Нєподлєглость» і — на території Литовської PCP, в р-ні м. Вільнюса — «Делегатура Жонду».

Ядро перерахованих нелегальних формувань складають польські офіцери запасу, поміщицько-буржуазні елементи і частково інтелігенція. Керівництво всіма організаціями здійснює з Лондона генерал Соснковський через своїх представників у Польщі: генерала «Бур» (графа Тадеуша Коморовського), полковників «Гжегожа» (Пелчинського) і «Ніль» (Фільдорфа).

Як установлено, лондонський центр дав польському підпіллю директиву про проведення активної підривної діяльності в тилах Червоної Армії, для чого наказано зберегти на нелегальному становищі більшу частину загонів, зброї і всі приймально-передавальні радіостанції. Полковник Фільдорф, який відвідав у червні ц. р. Віленський і Новогрудський округи, дав на місцях конкретні розпорядження — з приходом Червоної Армії: а) саботувати заходи військових і цивільних властей, б) здійснювати диверсії на фронтових комунікаціях і терористичні акти проти радянських військовослужбовців, місцевих керівників та активу, в) збирати і передавати шифром генералові «Бур» — Коморовському — та безпосередньо в Лондон відомості розвідувального характеру про Червону Армію та обстановку в її тилах.

У перехопленій 28 липня ц. р. дешифрованій радіограмі лондонського центру всім підпільним організаціям пропонується не визнавати створений у Любліні Польський комітет національного визволення і саботувати його заходи, зокрема мобілізацію до Війська Польського. Там же звертається увага на необхідність активно вести військову розвідку в тилах діючих радянських армій, для чого наказується встановити постійне стеження за всіма залізничними вузлами.

Найбільшу терористичну і диверсійну активність виявляють загони «Вовка» (р-н Рудницької пущі), «Крися» (р-н м. Вільнюса) і «Рагнера» (близько 300 чоловік) в р-ні м. Ліди.

2. На звільненій території Литовської PCP діють, переховуючись у лісах і населених пунктах, збройні націоналістичні бандгрупи так званої «ЛЛА», які іменують себе «литовськими партизанами».

Основу цих підпільних формувань складають «білопов'язочники» та інші німецькі прихвосні, офіцери і молодші командири колишньої литовської армії, поміщицько-куркульський та інший ворожий елемент. Координує дії вказаних загонів Комітет литовського національного фронту, створений за ініціативою німецького командування і його розвідувальних органів.