Володимир Богомолов - У серпні сорок четвертого...

— Помовч! — суворо сказав Альохін, і його обличчя стало офіційним. — Слухайте наказі.. Бачите ліс?.. Ось він. — Альохін показав на карті. — Вчора о вісімнадцятій нуль п'ять звідси виходив в ефір короткохвильовий передавач.

— Це що, все той самий? — не зовсім упевнено спитав Блінов.

— Той.

— А текст? — одразу ж поцікавився Таманцев.

— Припускається, що передача велася із цього ось квадрата, — ніби не чуючи його запитання, вів далі Альохін. — Будемо…

— А що думає Ем Фе? — враз спитав Таманцев.

Це було його звичне запитання. Він майже завжди цікавився: «А що сказав Ем Фе?.. Що думає Ем Фе?.. А з Ем Фе ви це прокачали?..»

— Не знаю, його не було, — відповів Альохін. — Будемо оглядати ліс…

— А текст? — наполягав Таманцев.

— Будемо оглядати ліс, — різкішим голосом, твердо повторив Альохін. — Потрібні сліди — свіжі, добової давності. Дивіться і запам'ятовуйте свої ділянки.

Ледь помітними лініями олівця він поділив північну частину лісу на три сектори і, показавши офіцерам та докладно пояснивши орієнтири, вів далі!

— Починаємо з цього квадрата — тут дивіться особливо пильно! — і рухаємося до периферії. Пошуки вести до дев'ятнадцятої нуль-нуль. Залишатися в лісі пізніше забороняю! Збір коло Шиловичів. Машина стоятиме десь у тому гайку. — Альохін витягнув руку; Андрій і Таманцев подивились, куди він показував. — Погони і пілотки зняти, документи залишити, зброю зверху не тримати! При зустрічі з кимсь у лісі діяти залежно від обставин.

Розстебнувши коміри гімнастерок, Таманцев і Блінов відв'язували погони; Альохін затягнувся і говорив далі:

— Ні на хвилину не розслаблюватися! Весь час пам'ятати про міни і про можливість раптового нападу. Не забувайте: в цьому лісі вбили Басоса.

Кинувши недокурок, він глянув на годинника, підвівся і наказав:

— Починайте!

ЗВЕДЕННЯ

«Начальникові Головного управління військ по охороні тилу діючої Червоної Армії.

Копія: Начальникові Управління контррозвідки «Смерш» [2] « Смерш » (скорочення від «Смерть шпигунам») — назва радянської воєнної контррозвідки в 1943–1945 роках. Повна назва: контррозвідка «Смерш» НКО СРСР. Органи «Смерш» підпорядковувались безпосередньо Верховному Головнокомандуючому, наркому оборони Й.В. Сталіну. фронту.

13 серпня 1944 р.

Оперативна обстановка на фронті і в тилах фронту протягом п'ятдесяти діб від початку наступу (до 11 серпня включно) характеризувалась такими основними факторами:

— успішними наступальними діями наших військ і відсутністю при цьому суцільної лінії фронту. Звільненням усієї території БРСР і значної частини території Литви, які понад три роки були під німецькою окупацію;

— розгромом групи ворожих армій «Центр», до складу якої входило до 50 дивізій;

— засміченістю звільненої території численною агентурою контррозвідувальних та каральних органів противника, його лакузами, запроданцями і зрадниками Батьківщини, більшість яких, уникаючи відповідальності, перейшли на нелегальне становище, об'єднуються в банди, переховуються в лісах і на хуторах;

— наявністю в тилах фронту сотень розрізнених залишкових груп солдатів та офіцерів противника;

— наявністю на звільненій території різних підпільних націоналістичних організацій та збройних формувань; численними проявами бандитизму;

— перегрупуванням та зосередженням наших військ, які проводить Ставка, і намаганням противника розгадати задуми радянського командування, встановити, де і якими силами будуть завдані наступні удари.

Супровідні фактори

— багато порослої лісом місцевості, в тому числі великих масивів густих заростей, які є добрим захистом для залишкових груп противника, різних бандформувань та осіб, що ухилилися від мобілізації;

— велика кількість покинутої на полях боїв зброї, що дає змогу ворожим елементам легко озброюватись;

— слабкість, неукомплектованість відновлених місцевих органів Радянської влади та установ, особливо в низових ланках;