Володимир Богомолов - У серпні сорок четвертого...

Таманцев одразу ж торкнувся до погона і показав йому чотири пальці, за кількістю зірочок: мовляв, тримай капітана! Андрій на знак згоди кивнув головою. Коли їхні погляди на мить зустрілися, Таманцев, стиснувши щелепи, швидко і беззвучно ворушив губами: так він виявляв свої почуття, коли обставини не дозволяли вилаятися вголос. Обличчя в нього було злюще, і Андрій уявив, якою неповторною лайкою обкладе Таманцев помічника коменданта, коли все це скінчиться.

Таманцев намагався перестроїтися, але що тут можна було вдіяти, коли помічник коменданта блокував директрису і затуляв від нього перевірюваних, а Андрій міг одночасно тримати тільки одного, якого вказав йому Таманцев, і, очевидно, зараз найнебезпечнішого, — капітана.

Андрій не спускав з нього очей і побачив, як його кремезна постать раптом смикнулася в просвіті оглядової щілини вгору і вниз, майже одночасно почувся вигук «Бий!», і одразу ж зліва бахнув постріл Таманцева і розлігся його дикий, щоб відвернути увагу, крик. Андрій, цілячись своєму підопічному, капітанові, в праве плече, натиснув на спуск і одразу ж, як і належало, вигукуючи слова команди неіснуючому взводові і страшенно заїкаючись від хвилювання, вискочив з ліщини, щоб відвернути увагу нападників на себе.

Таманцев, випередивши його, з двома наганами в піднятих на рівень плечей руках уже пританцьовував перед ними — «розхитував маятника», стрімко переміщуючись від кущів ліворуч.

— Не стріляти! — пробуючи звестись на ноги, не своїм голосом закричав Альохін; кров заливала йому обличчя, і Андрій зрозумів, що в нього пробита або прострелена голова, і з пронизливим болем у душі збагнув, чому так вийшло: ні, Таманцев не міг дати маху, це він, Андрій, зловив гаву, це точно — він один винен!..

А капітан, якого Андрій мав «тримати», лежав спиною догори, витягнувшись у траві, і Андрій цієї миті зовсім не подумав, що його поза й нерухомість не відповідають кульовому пораненню в плече.

«Прокачати», оцінити обстановку, як учив його Таманцев, він не міг. Збуджений, засмучений до відчаю тим, що через його недогляд Альохіна тяжко чи навіть смертельно поранили, до того ж трохи збитий з пантелику його забороною: «Не стріляти!» — і через те погано тямлячи: що йому робити? — Андрій на мить розгубився, але тут зліва, як постріл, ударила уривчаста наказова команда Таманцева:

— Тримай лейтенанта!!!

ЗАПИСКА ПО «ВЧ»

«Особливо терміново!

Єгорову

У нашому № від 19.08.44 р. про дозволені заміни звикористанням трофейних продуктів для поліпшення і урізноманітнення харчування військовослужбовців, залучених до пошукових, контрольно-перевірних та військових заходів у справі «Німан», помилково вказано: «Із розрахунку п'ять грамів ізюму за грам цукру».

Заміну слід проводити лише з розрахунку три грами ізюму за грам цукру.

Це виправлення негайно доведіть до відома інтендантів для неухильного виконання.

Артем'єв».

ЗАПИСКА ПО «ВЧ»

«Надзвичайно терміново!

Єгорову

Сьогодні, 19 серпня, о 10.50, при перевірці документів та особистих речей у поїзді Вільнюс — Бєлосток троє невідомих у формі військовослужбовців відмовилися показати свій багаж. Будучи затримані і переходячи з оперативною групою з вагона в вагон, невідомі в одному тамбурі несподівано відкрили стрілянину, вбивши при цьому старшого групи капітана Товпигу і патрульного сержанта Шовкопляса й поранивши офіцера комендатури лейтенанта Шмакова, після чого зірвали стоп-кран і кинулися тікати.

Шмаковим, незважаючи на поранення, було організовано переслідування, в якому взяли участь близько 50 військовослужбовців, що їхали в зупиненому поїзді. Зрештою, невідомих приблизно за кілометр від залізниці вдалося наздогнати і одного з них, пораненого в руку і в стегно, захопити живим. Двоє інших при спробі затримання, сховавшись за кущами, вчинили збройний опір. Хоча Шмаков закликав узяти невідомих живими, військовослужбовці, які брали участь в переслідуванні, відкрили стрільбу із пістолетів та автоматів на влучення, внаслідок чого один із невідомих був убитий, а другий — важко поранений одинадцятьма кулями і, не опритомнівши, через сорок хвилин помер.

При ретельному обшукові району затримання і трупів виявлено: рація портативна приймально-передавальна «Ері», потужністю 25 ват, в робочому стані, таблиці п'ятизначного шифру, 3 пістолети ТТ, до них 47 патронів, 2 пістолети «вальтер» № 2 і до них 29 патронів, ножів фінських — два, складаний — один, 2 компаси, три наручні годинники, крупномасштабні карти районів Литви і Західної Білорусії, перешифрувальні блокноти — 2, аркуші із записами розвідувального характеру, а також запасні бланки: офіцерських посвідчень — 5, посвідчень про відрядження — 17, продатестатів — 9, речових книжок — 6, партійних квитків — 4, комсомольський — 1.