Зоряна Лешко - Серце не обдуриш

Леся на мить заплющила очі та знову побачила перед собою криваве спотворене обличчя. Вулицею промчав автомобіль, буксуючи в глибоких снігових заметах, і Леся хутко стрибнула в ліжко. Їй знову було страшно та холодно. Вона посиділа кілька хвилин, заспокоюючи дихання, а тоді лягла, скрутилась калачиком і з головою накрилась ковдрою.

Серпень, 2012

Леся стояла біля вікна зі схрещеними на грудях руками й, насупивши брови, дивилась на подругу. Вона досі не вірила, що Ярина не жартує.

– Навіть не думай! Славік мене приб’є, якщо дізнається. Ні, ще гірше – він мене морально доколупає.

– Та звідки він дізнається? Він такий зайнятий роботою, що на тебе часу майже не має, а лазити по сайтах знайомств – поготів.

Леся згадала про каву, яку залишила на кухні настоюватись, і вирішила, що це привід втекти від розмови. Може, Ярина правильно все зрозуміє й нарешті відчепиться.

– Зараз прийду.

На кухні вона повільно розмішала ложечку цукру в горнятку, вдихнула аромат улюбленого напою і повернулась у кімнату. Ярина сиділа на дивані, закинувши ногу на ногу, й очікувально дивилась на неї. Леся, зітхнувши, вирішила змінити тактику:

– Яро, ти завжди штовхаєш мене на безумні вчинки, а розгрібаю потім я сама. І взагалі, нащо воно мені треба?

– Ой, та перестань! Ти ще заміж не вийшла, а вже робишся квочкою. Тобі двадцять два, а без дозволу нареченого і пчихнути не можеш.

– Те, що Ярослав тобі не подобається, не означає, що я маю поводитись, як німфоманка.

– Ти себе хоч чуєш?! Я ж не кажу тобі зраджувати його з першим-ліпшим. Зареєструєшся на сайті під псевдонімом, поспілкуєшся трохи, не виходячи з дому, розвієшся, а коли повернеться з відрядження твій ненаглядний, то просто видалиш анкету.

Леся примружила очі. Пропозиція й справді звучала заманливо, але щось муляло їй серце. Почуття до Ярослава не б’ють фонтаном, і в такій розвазі вона не бачила майже нічого поганого. Через те, що нікуди не ходила після роботи, Леся все частіше почувалася відірваною від життя. Тим паче поки що вона Славіку не дружина й інколи навіть почувається поруч із ним на пташиних правах. Трохи розвіятись, набратися впевненості, підняти самооцінку, ще й не виходячи з дому – можна спробувати.

Але її лякало інше: Ярина ніколи нічого не робить просто так, ба навіть більше – не просить.

– Я ж бачу, що ти хочеш. Лесю, ну чесне слово! Ти сидиш вдома, як монахиня. Зранку на роботу, ввечері звіт по скайпу, книжка, інтернет, телевізор, спати. Та ж тебе навіть на вихідних у кафе годі витягти, я вже мовчу про дискотеку. Я ще розумію, якби ти любила його до нестями.

– Я і люблю.

Леся одразу ж вдала ображену. Чого-чого, а проникливості Ярині не бракує.

– Ага, розказуй! Він задурив тобі голову обіцянками про гарне життя й перспективну кар’єру, яка на дев’яносто відсотків лише в його уяві. Він взагалі сприймає тебе як… як найдорожчий елемент декору.

– ЩО – О!?

Леся гримнула горнятком об стіл, розхлюпуючи каву.

– Вибач. Зізнаюся, я просто заздрю. Ну не ображайся, Лесюню. Просто підтримай мене. Ксюха такого мужика знайшла через сайт, то, може, і мені пощастить, а ти ще кілька контактів підкинеш… Ну будь лааааааааааасочка. Я вже зареєструвалась.

– Відколи це тобі кавалерів бракує?

– Власне, кавалерів не бракує, але я хочу чогось серйозного.

– На сайті знайомств?!

Ярина подивилась на неї так, наче Леся розумово відстала й не усвідомлює елементарних речей.

– Ну, так. Знаєш, зараз є мода серед забезпечених чоловіків шукати наречених через інтернет. Вони хочуть так переконатись, що дівчатам потрібні не їхні гроші, а вони самі. Якось так.

Леся примружилась і дуже мило запитала:

– І як ти збираєшся вирахувати, хто є хто?

– Знаю кілька способів… Ну то як?

Невже вона це серйозно? І вся ця катавасія для того, щоб знайти мужика в неті, тоді як вони юрбами по місту ходять? І багато з них досить не бідні. До того ж не з одним Ярина знайома особисто, і вони не проти закрутити з нею роман. Дивно все це якось.

– Ти ж все одно не відчепишся…

Ярина підсунула ноутбук із відкритою анкетою, і Леся, навмисно голосно зітхнувши, втупилась у монітор. Це ж треба стільки всього заповнити, а ще псевдонім вигадати й найголовніше – знайти цікаві екземпляри для подруги. І все це за умови, що вдасться якось розгадати, хто ж із них замаскований олігарх.

– А може, ти полегшиш мені справу й відкриєш секрети олігархів? Ну, щоб я зразу відсіювала лівих.