Стіґ Ларссон - Чоловіки, що ненавидять жінок

За чотири дні до того, як утікача знайшли мертвим, Лісбет зважилася. Відкрила мобільний телефон і подзвонила в Маямі, у Флориді, адвокатові, який, схоже, належав до тих людей, від кого Веннерстрьом найстаранніше ховався. Вона поговорила з секретаркою і попросила її передати загадкове повідомлення: ім’я Веннерстрьом і його адресу в Марбельї. Все.

Посеред повідомлення про трагічну смерть Веннерстрьома вона вимкнула телевізійні новини, поставила каву і зробила бутерброд з печінковим паштетом та кружечками огірка.

Еріка Берґер та Крістер Мальм були заклопотані щорічними різдвяними справами. Мікаель сидів у кріслі Еріки, пив глінтвейн і спостерігав за ними. Всі співробітники і більшість журналістів, що постійно пишуть для них, завжди отримували по дарунку — цього року всім належало вручити по сумці на ремені з логотипом «Міленіуму». Запакувавши подарунки, вони всілися писати і штампувати близько двохсот різдвяних привітань: працівникам друкарні, фотографам і колегам із ЗМІ.

Мікаель довго боровся зі спокусою, та врешті не витримав. Він узяв останню листівку і написав: «Світлого Різдва і щасливого Нового року! Дякую за величезну допомогу в минулому році».

Він підписався своїм ім’ям і адресував листівку Янне Дальману, до редакції «Фінансмаґазінет монополь».

Прийшовши увечері додому, Мікаель знайшов повідомлення про надіслану йому бандероль. Назавтра вранці він отримав цей різдвяний подарунок і розпакував його, прийшовши до редакції. У пакеті виявився засіб від комарів і маленька пляшка кминної горілки «реймерсхольм». Мікаель розгорнув листівку і прочитав текст: «Якщо у тебе немає інших планів, то я збираюся в день літнього сонцестояння причалити до Архольма». Внизу стояв підпис його колишнього шкільного приятеля Роберта Ліндберґа.

Звичайно редакція «Міленіуму» закривалася за тиждень до Різдва і бралася до роботи тільки після Нового року. У цьому ж році вийшло трохи інакше; до їх маленької редакції виявлявся колосальний інтерес, і їм і далі щодня телефонували журналісти з усіх кінців світу. Напередодні Святвечора Мікаель Блумквіст натрапив на статтю в «Файненшл таймс», у якій підсумовувалися останні відомості про роботу поспішно створеної міжнародної банківської комісії з вивчення імперії Веннерстрьома. За повідомленням авторів статті, комісія опрацьовувала версію про те, що Веннерстрьома, ймовірно, в останню мить якимсь чином попередили про майбутнє викриття.

Річ у тім, що гроші з його рахунків у банку «Кроненфельд» на Кайманових островах на загальну суму двісті шістдесят мільйонів американських доларів — або близько двох мільярдів шведських крон — зникли за день до публікації «Міленіуму».

Гроші зберігалися на різних рахунках, і розпоряджатися ними міг тільки сам Веннерстрьом. Для того щоб перевести їх у будь-який інший банк світу, йому не потрібно було особисто приходити до банку, достатньо було повідомити серію клірингових кодів. Гроші були переказані до Швейцарії, де якась співробітниця обернула всю суму в анонімні особисті облігації. З кліринговими кодами все було гаразд.

Європол оголосив міжнародний розшук цієї невідомої жінки, яка скористалася вкраденим англійським паспортом на ім’я Моніки Шоулс і, як повідомлялося, на широку ногу жила в одному з найдорожчих готелів Цюриха. Знімок, відносно чіткий як для зробленого камерою спостереження, зафіксував невисоку білявку із зачіскою «паж», широким ротом, випнутим бюстом, в ексклюзивному фірмовому одязі та з золотими прикрасами.

Мікаель Блумквіст почав розглядати знімок, спершу поспіхом, а далі все з більшою підозрою. За кілька секунд він потягнувся по лупу, що лежала в шухляді письмового столу, і спробував розрізнити в газетному растрі риси обличчя.

Нарешті він відклав газету і декілька хвилин сидів, утративши дар мови. Потім він зайшовся таким істеричним реготом, що Крістер Мальм просунув у двері його кабінету голову і поцікавився, що сталося. Мікаель замахав рукою, показуючи, що все гаразд.

У Святвечір Мікаель у першій половині дня поїхав до Ошти навідати колишню дружину і доньку Перніллу та обмінятися з ними подарунками. Перніллі він, як вона й хотіла, вручив комп’ютер, який купив разом з Монікою. Моніка подарувала йому краватку, а донька — детектив Оке Едвардсона. [69] Оке Едвардсон — сучасний шведський письменник, автор популярних детективів. На відміну від минулого Різдва в усіх був піднесений настрій з приводу захоплюючої інтриги, що розігралася в ЗМІ навколо «Міленіуму».