Рівно о 21:00 Ґеррі в офіс Шаліка завела темноволоса секретарка на ім’я Наталі Норман — про це молодик дізнався з таблички на її столі.
На стільцях уже неспокійно вовтузилися двоє чоловіків, палячи й вичікуючи. Вони обидва ретельно придивлялися до Ґеррі, коли той брав собі стілець. Молодик у свою чергу взявся уважно оглядати незнайомців.
Чоловік ліворуч був низьким і кремезним. Ґеррі він трохи нагадував Рода Стайґера [4] Родні «Род» Стівен Стайґер (1925-2002 рр.) — американський кіноактор, володар премії «Оскар» 1968 року за головну роль у фільмі «Спекотної ночі».
, оскароносного кіноактора. Його коротко стрижене волосся було сивим, а вицвілі сірі очі — хитрими. Тонкі губи й квадратне підборіддя натякали на жорстокість.
Інший чоловік здавався років на десять молодшим — приблизно віку Ґеррі. Він був худорлявим і середнього зросту. Сонце практично вибілило його волосся, а засмагла шкіра набула барви темного червоного дерева. Він носив скуйовджені вуса й довгі бакенбарди. Цей хлопчина відразу сподобався Ґеррі, а ось старший чоловік викликав антипатію.
Коли пілот вмостився на стільці, двері дальньої кімнати прочинились і зайшов Шалік.
— Отже, ви всі прибули, — сказав він і підійшов до столу. Коротун сів та закурив сигару, вивчаючи кожного з чоловіків прискіпливим, уважним поглядом. — Дозвольте відрекомендувати вас одне одному, — і він вказав сигарою на Ґеррі: — Це містер Ґеррі Едвардс. Він — гелікоптерник і спеціаліст з автомобілів. Три роки перебував у французькій в’язниці за контрабанду різноманітних товарів, — двоє інших чоловіків різко зиркнули на Ґеррі, але той не відвів погляду. Тоді цигарка вказала на молодшого з незнайомців: — Це містер Кеннеді Джонс, який прилетів на нашу зустріч із Йоганнесбурга, — продовжував Шалік. — Містер Джонс — експерт із сафарі. Нема такого, про що б він не зміг розповісти стосовно диких тварин, Південної Африки загалом та спорядження експедиції в африканську савану. Можу також додати, що містерові Джонсу не пощастило провести кілька років у в’язниці в Преторії.
Джонс витріщався на стелю, а на його вустах грав осміх. Ненадовго запала пауза, а тоді Шалік продовжив:
— І, нарешті, містер Лью Феннел, професійний зламувач сейфів... Гадаю, це правильний термін. Поліція та колеги зі злочинного світу вважають його найкращим у цій галузі. І він також був кілька років ув’язненим, — Шалік замовк і поглянув на трьох чоловіків. — Тож, панове, у вас є дещо спільне.
Ніхто нічого не сказав — усі чекали.
Шалік витягнув шухлядку столу й дістав звідти папку.
— Зі знайомством завершено, тепер переходимо до справи, — він розгорнув теку й узяв звідти велику глянцеву фотографію, яку передав Феннелу. Лью зі здивуванням витріщився на світлину середньовічного персня із діамантом. Тоді знизав плечима й передав фотографію Ґеррі, який за хвилю передав її Джонсу.
— Ви дивитеся на перстень, — пояснив Шалік, — який створив Чезаре Борджіа, — він поглянув на трьох присутніх. — Сподіваюся, всі знають, хто такий Чезаре Борджіа?
— Це не той тип, який труїв людей? — уточнив Феннел.
— Гадаю, ваше визначення правильне. Крім усього решта, він отруїв або ж призвів до отруєння багатьох людей. Перстень, який ви бачите на фотографії, розробив Борджіа, а невідомий ювелір виготовив у 1501 році. Поглянувши на прикрасу, складно повірити, що це — смертоносна зброя, але саме так і є... Дуже смертоносна зброя. А працює вона так. Під гроном діамантів ховається крихітний резервуар, наповнений смертельною отрутою. Між діамантами вставлено мікроскопічну й надзвичайно гостру порожнисту голку. Коли Борджіа хотів позбутися ворога, він лише мусів одягнути перстень таким чином, аби діаманти з голкою було повернуто всередину. Лишалося тільки потиснути руку недруга, щоб залишити дрібну подряпину. За кілька годин жертва помирала.
На цілі чотири століття перстень пропав. Знайшовся він у майні флорентійського банкіра, який разом із дружиною та всією родиною загинув у автокатастрофі кілька років тому. Речі загиблого продали. На щастя, експерт розпізнав той перстень і придбав його практично за безцінь. І запропонував мені, — Шалік змовк, аби струсити попіл із сигари. — Я часом купую витвори мистецтва та продаю їх багатим колекціонерам. Я мав клієнта, який спеціалізувався на скарбах Борджіа. І продав йому перстень. Шість місяців потому перстень викрали. Мені знадобилося багато часу, аби встановити, де ж він перебуває тепер. Прикрасу вкрали агенти іншого колекціонера, який, за словами цих агентів, має найкращу в світі колекцію художніх цінностей. Панове, операція, яку я б хотів доручити вам трьом, полягає у віднайденні персня.
Читать дальше