Джеймс Чейз - Весь світ у кишені

Морґан знизав плечима.

— Я також про це думав, — він кивнув на дівчину: — Та вона каже, що подбала про це питання.

Блек зиркнув на Джинні.

— Це точно? Ти справді знаєш, як це зробити?

— Так, — байдужим, спокійним голосом відказала вона. — Це найскладніша частина, але я про неї подбала.

Дівчина говорила з такою впевненістю, що навіть Кітсон, який цинічно все це слухав, раптом відчув, що така робота їй до снаги.

Блек розвів руками й стенув плечима.

— Гаразд, приймімо твої слова на віру. Але ти точно щось собі нафантазувала. Досі лишаються дві проблеми. По-перше, якщо ми таки зупинимо машину, як не дати іншим водіям проїхати, саме коли ми знешкоджуватимемо охоронців? Дорога не перевантажена, але певний рух там все ж таки є. Можемо отримати неприємний сюрприз.

Очі Джинні, як і все її обличчя, виражали нудьгу. Коли дівчина відкинулася на спинку стільця, пурпурна сорочка напнулася на повних, спокусливих грудях.

— Це ж просто, хіба ні? До Десятої автостради ведуть дві дороги. Нам лише потрібно поставити знак об'їзду після того, як броньовик там проїде. Тож інші водії оберуть другу дорогу. Що ж тут складного?

Блек усміхнувся.

— А й справді. Тепер, розумничко, дай ще одну відповідь: ми маємо броньовик і якось таки його сховали. Та як його відчинити? На думку Кітсона, це ще те завдання. Необхідно працювати швидко. Про це ти подумала?

Джинні похитала головою.

— Це вже його морока, — вона вказала на Джипо. — Він же експерт. Я влаштую так, що броньовик у нього буде. А от поспішати не доведеться: він зможе працювати місяць чи навіть два, якщо потрібно, — погляд очей кольору морської хвилі метнувся до італійця. — Ти зможеш відчинити автомобіль, якщо місяць без перерви працюватимеш над ним?

Джипо, потішений почутими лестощами, рішуче кивнув:

— Я зможу влізти навіть до Форт-Нокса [5] Форт-Нокс — військова база США у штаті Кентуккі. 31936 року на території бази розташоване друге (після Федерального резервного банку Нью-Йорка) сховище золотих запасів США. Там поміщено 4176 тонн золота в злитках. Одне з найзахищеніших місць у світі. Його стіни зроблено з граніту, покритого шаром бетону, а вхід захищають двері, маса яких — 20 тонн. , якщо матиму у розпорядженні цілий місяць.

— Так воно й буде, — сказала Джинні. — Місяць як мінімум. Навіть більше, якщо знадобиться.

— Ну добре. Ми вдосталь наговорилися, — перервав дівчину Морґан. — Вона справді опрацювала кожну деталь, і я впевнений, що здатна все владнати. А тепер — голосуймо. Вам варто усвідомити, чи ви готові до того, що можете або самі зазнати тілесних ушкоджень, або бути змушеними завдати їх іншим. Я про те, що хтось із нашого або з їхнього боку може загинути. Якщо хтось із охоронців загине, на нас можуть повісити вбивство. Що б не трапилося, навіть якщо ніхто не постраждає і втеча вдасться, нам усім загрожуватиме від десяти до двадцяти років за ґратами. На іншій шальці терезів — винагорода. Кожен із нас отримає двісті тисяч доларів, а це — чималі грошенята. Ось така ситуація. Голосуймо, якщо ніхто більше не хоче ставити жодних запитань, — він змовк і поглянув на чоловіків. — Щойно ми проголосуємо, одразу переходимо до виконання рішення. Ви всі знаєте правила нашої команди: хто б не проголосував проти, якщо більшість іншої думки, то він працює з нами або йде назавжди. Квапитися не потрібно. На кону — по двісті тисяч доларів. Якщо ми наробимо дурниць, ризикуємо на двадцять років загриміти за ґрати. А якщо наробимо їх цілу купу, то потрапимо просто на електричний стілець. Ось такий розклад. Хлопці, вам потрібен час подумати?

Спершу він поглянув на Блека. Той сидів розслаблено, зі щирим захопленням дивлячись на дівчину. Тоді Морґан перевів погляд на Джипо, який не відривав очей від столу. Обличчя італійця було насупленим, а густі чорні брови зійшлися на переніссі. Нарешті Френк зиркнув на Кітсона. Той витріщився на Джинні, різко видихаючи повітря зламаним носом.

— Голосуймо, — сказав Блек. Потягнувшись уперед, він взяв один папірець.

Джинні обрала інший.

Морґан взяв решту аркушів, тоді поклав один перед Джипо, а інший — перед Кітсоном. Витягнувши кулькову ручку, він щось нашкрябав на своєму бюлетені, згорнув його і поклав на середину столу.

Джинні позичила його ручку, надряпала свою відповідь і також поклала папірець на стіл.

Блек уже писав на своєму бюлетені авторучкою [6] Авторучка — ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера. з золотим ковпачком. Він помахав папірцем у повітрі, а тоді згорнув його й поклав до двох інших на середину столу.