Джеймс Чейз - Хочеш жити?

Тож, прокинувшись по обіді, він виштовхав себе з ліжка, розуміючи: найменше, що зараз слід зробити, — приїхати вчасно в аеропорт і зустріти матір, навіть якщо вона вб’є його на місці. Від похмілля він почувався, ніби перемелений через м’ясорубку. Щойно сівши за кермо спортивного «ягуара», Девід Джексон-молодший зробив добрячий ковток шотландського віскі, пляшку якого завжди тримав у машині. Це бодай трохи полегшило нестерпний головний біль.

Поглянувши на золотий годинник, Девід зрозумів, що має усього п’ятнадцять хвилин, аби домчати до аеропорту, перш ніж літак його мами приземлиться.

Підбадьорений алкоголем, він прийняв цей виклик і помчав униз бульваром до аеропорту на швидкості пілота Формули-1 з навичками малої дитини.

Від трьох зіткнень його автомобіль врятувала лише вправність інших водіїв. Виїхавши з потоку міського транспорту на шосе, Девід втиснув педаль газу в підлогу. Машина рвонулась уперед. Він поглянув на годинник. Була 12:30. Коли їдеш на швидкості 177 кілометрів на годину, відволікатися від дороги нерозумно, а дивитися на годинник — фатально.

Продовгуватий капот «ягуара» врізався у бік запилюженого синього «б’юїка», який зненацька вилетів на шосе з дороги, що вела до аеропорту.

Сила удару розвернула «б’юїк» упоперек шосе. Третя машина, не в змозі зупинитися, врізалась у нього й заглухла.

«Ягуар» знесло з дороги, він перекинувся, впав на дах і вибухнув. Девід Джексон-молодший помер ще до того, як полум’я перетворило його тіло на обвуглений шмат м’яса.

Чак бачив, як на нього нісся «ягуар», але нічого не міг вдіяти. Він відчув поштовх удару, а вже наступної миті уламки вітрового скла полетіли в нього шрапнеллю.

Потім, з якогось дива, дверцята машини розчахнулись і якась сила вирвала їх геть. Чака викинуло з машини, і він упав долілиць на дорогу.

Чак так і залишився лежати, із жахом спостерігаючи, як навколо нього утворюється калюжа крові, усвідомлюючи, що то його власна кров. Навіть зараз, попри біль, страх та розуміння, що він заживо стікає кров’ю, Чак не міг думати ні про що інше, окрім грошей з бардачка «б’юїка». Йому заледве вдалося підвестись. Хлопець чув приглушені завивання сирен і вигуки голосів. Байдужий до всього, він, нетвердо ступаючи, дійшов до розбитого «б’юїка» і потягнувся за грішми.

Річка палаючого бензину з «ягуара» сповзала схилом дороги, наче помаранчево-червона змія, і дісталася «б’юїка» саме тієї миті, коли закривавлені пальці Чака намацали конверт у бардачку.

Протікаючий бензобак «б’юїка» вибухнув.

Чака підняло в повітря, одяг на ньому спалахнув, а його самого кинуло на перевернутий догори колесами «ягуар».

Полум’я від вибуху вже охопило третю машину, Лепські та Джейкобі силою прокладали собі шлях крізь натовп глядачів, чорний дим приховав мертве тіло Чака. У цей момент смаглява рука міцно вхопила Меґ за зап’ясток і висмикнула з полум’я та диму.

Дівчина була в стані шоку.

Їй вдалось уникнути уламків скла, але удар від зіткнення був настільки сильний, що їй здавалось, ніби мозок усередині відірвався від черепної коробки. Меґ лише усвідомлювала, що її тягнуть від машини, і могла тільки перебирати ногами. Осліплена, вона тремтіла, відчуваючи, як врізається в інших, коли індіанець тягнув її крізь натовп. Люди зиркали на неї, але швидко повертали погляди до палаючої машини.

Коли вибухнув бензобак третьої машини, увесь натовп відсахнувся, і Меґ впала на коліна. Вона відчула, як хтось рвучко підняв її на ноги, відчула міцні руки, що тримали її, а потім знепритомніла.

Індіанець, який притримував дівчину, підхопив її тіло і перекинув на плече. Низько схиливши голову, він пробирався крізь натовп. Чорний дим виривався з палаючих машин, приховуючи його фігуру.

Усі, хто помічав дивну пару, були переконані, що індіанець рятує дурненьку дівчину, яка зомліла. Запах смажених тіл, нестримні язики полум’я і густий дим були значно цікавішими за якогось індіанця із брудною гіллі на плечі. Натовп пропустив їх, а потім подався вперед, бо саме починало горіти тіло Чака.

Дейв Фаррелл спостерігав за зіткненням зі своєї поліцейської машини на північному виїзді з аеропорту і повідомив про все Бейґлерові.

— У нас тут масштабна автотроща, — доповів він. — Шосе повністю заблоковано. Нам потрібна допомога.

«Б’юїк» 55789 теж причетний. Пожежна бригада з аеропорту вже працює. На шосе довгий затор. Повторюю! Нам потрібна допомога.