Джеймс Чейз - Хочеш жити?

Здесь есть возможность читать онлайн «Джеймс Чейз - Хочеш жити?» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Тернопіль, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Издательство: Навчальна книга — Богдан, Жанр: Крутой детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Хочеш жити?: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Хочеш жити?»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Чак завжди мріяв про красиве життя. Азартні ігри, жінки, легкі гроші — ось що було йому до смаку. І ось нарешті удача посміхнулася йому. Знайомство з наївною Меґ і пропозиція індіанця Тоголо обіцяли прибуткову справу. Чак з ентузіазмом схопився за нагоду заробити, прекрасно розуміючи, що ці легкі гроші будуть забарвлені чиєюсь кров’ю...
Чудовий детектив усесвітньо відомого майстра пера Чейза легко читається і тримає у напрузі до останньої сторінки. Загадки, вибухи, підступи, гумор, пристрасть і гроші, сумлінна робота поліцейських та пекельні виверти злочинців...

Хочеш жити? — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Хочеш жити?», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Коли Чак ішов, Меґ ще лежала в ліжку. Він сказав, що чекатиме її у порту. Запаливши сигарету, Чак підійшов до швартової тумби й сів на неї. Ця частина порту була порожньою. Усі човники були в морі. На іншому боці порту можна було розгледіти яхти, моторні човни та вітрільники багатіїв. Чак струсив попіл у брудну від мастила воду, потер тильною стороною долоні гострого носа й спробував розслабитися.

Чак ніколи не читав газет, не слухав радіо. Він жив у власному маленькому обмеженому світі. Тож він нічого не знав ні про вбивство Гансена, ні про те, який крик здійняла преса.

«Наче корову подоїти, каже Пок, — Чак неспокійно усміхнувся. — Та не зовсім, але схоже. Корова теж може бути небезпечною». Йому стало цікаво, як відреагує індіанець, коли дізнається, що сам він і був тією дійною коровою.

Було трохи по 11:00, коли Чак повернувся до машини.

О цій порі в порту було повно народу: індіанці, рибалки, туристи з камерами та екіпажі розкішних яхт. Люди сунули до барів — випити першу чарку за день. Натовп туристів спостерігав, як вивантажували лобстерів з човна.

Меґ пробралась крізь юрму й ковзнула на пасажирське сидіння в «б’юїка». На ній був брудний светр і поношені джинси, довге пряме волосся спадало їй на плечі.

Чак сів за кермо. Він повернув ключ запалювання, запустив двигун.

— Час настав, лялю.

Чак намагався, щоб його голос звучав упевнено, та він був надто знервований. Наступні дві години могли виявитись небезпечними. Йому стало цікаво, чи стояв зараз Пок за фруктовим прилавком. Він неспокійно розглядав натовп.

Меґ нічого не говорила. Вона здавалась зовсім розслабленою. Чак поглянув на її руки і не помітив ані найменшого тремтіння. Це розізлило його. Вона була аж занадто спокійною, подумав він, і зрозумів, що їй просто було байдуже. Це вже ставало небезпечним. Коли людині байдуже, вона готова на будь-який ризик. Він відчув напад страху, уявивши, що станеться, коли її зупинить якийсь коп.

— Щойно ми отримаємо гроші, то вшиємось звідси, — заговорив він. — Поїдемо до Лос-Анджелеса... Це класне місто. З двома тисячами баксів ми там заживемо.

Меґ все ще нічого не говорила. Вона втупила своє бліде обличчя у вікно, і Чак відчув непереборне бажання зробити їй боляче, але зараз не був слушний час.

Йому пригадалась минула ніч. Він хотів, він потребував її, а вона лежала під ним, наче труп. Що б він не робив, вона ніяк не реагувала, і, втамувавши хіть, Чак скотився з неї із відчуттям відрази.

Чак розвернувся до заднього скла, щоби здати назад до виїзду з парковки, і раптом відчув, як йому остогиділа ця дівка. Він кине її, як і того індіанця. Щойно Меґ збере всі конверти й вони опиняться на Двадцять сьомому шосе, він викине її геть. З двома тисячами доларів, чи скільки б там вони не зібрали, він знайде дівчину, яка не буде поводитись, наче клята зомбі. Менше, ніж нічого! Так вона про нього сказала? Гаразд, він відпустить її, але спершу нехай дістане конверти!

— Зараз їдемо до «Адлона», — заговорив він до Меґ. — Будка номер 6. Ти хоч слухаєш?

— Так, — відповіла вона.

Поки Чак їхав багатолюдною набережною у напрямку бічних вулиць, якими можна було виїхати на головний бульвар, патрульний офіцер О’Грейді зайняв позицію на розі вулиці, що виходила саме на бульвар.

Кожен патрульний отримав інструкції та опис. Інструкції були категоричні: не арештовувати, доповідати. Помітивши запилюжений «б’юїк», О’Грейді насторожився. Машина повільно проїхала повз нього, він глянув на Чака, потім на Меґ й одразу впізнав їх за описом, який уже вивчив напам’ять. Надзвичайною спокусою було зупинити машину й арештувати їх просто зараз. Патрульний вже уявив своє фото в усіх газетах і навіть інтерв’ю на телебаченні, але одна лише думка про гнів Бейґлера остудила цей запал. Він спостерігав за машиною, доки та не влилась у жвавий потік транспорту на бульварі, а тоді увімкнув рацію.

Бейґлер чекав цього повідомлення й одразу ж оповістив патруль четвертої машини.

Офіцери поліції Гам та Джейсон патрулювали бульвар. Вони негайно зреагували на суворий голос Бейґлера з рації:

— Х.50.Темно-синій «б’юїк» 1963 року, номерний знак 55789 прямує до вас. Повторюю: Х.50. Прослідкуйте за ними, якщо зможете, але знімайтеся, щойно запідозрите, що вас можуть помітити. Чоловік і жінка. Повторюю, знімайтесь, як тільки виникне хоч найменша загроза, що вас помітять.

Кодовий сигнал Х.50 означав, що почалась операція, пов’язана з Карателем. Гам запустив двигун машини. Рація лишилась увімкненою, тож він чув, як Бейґлер підіймав по тривозі інші патрулі.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Хочеш жити?»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Хочеш жити?» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Хочеш жити?»

Обсуждение, отзывы о книге «Хочеш жити?» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x