Аґата Крісті - Кишеня, повна жита

– Звичайно, інспекторе, я вам усе розповім. Я одержав звістку від свого батька, дайте-но пригадаю, скільки минуло відтоді часу… Атож, близько півроку тому. Відразу після мого одруження. Батько надіслав мені листа, у якому натякнув, що готовий забути минуле. Він запропонував мені повернутися додому й приєднатися до фірми. Він говорив досить туманно, і я не був цілком переконаний, що готовий пристати на його пропозицію. Але зрештою я все-таки погодився приїхати до Англії десь у серпні – так, у серпні, близько трьох місяців тому. Я завітав до «Тисової хатини», куди він мене покликав, і, мушу зізнатися, він запропонував мені співпрацювати з ним на надзвичайно вигідних умовах. Я відповів йому, що мушу подумати й порадитися з дружиною. Він цілком зрозумів мій намір. Я полетів назад до Східної Африки й обговорив його пропозицію з Пет. У результаті вирішив прийняти пропозицію старого. Мені треба було завершити свої справи в Африці, але я пообіцяв йому, що згорну їх до кінця минулого місяця. Сказав, що надішлю телеграму, у якій повідомлю точну дату свого приїзду до Англії.

Інспектор Ніл кахикнув.

– Схоже, ваше повернення стало великим сюрпризом для вашого брата.

Ланс несподівано широко усміхнувся. На досить привабливому обличчі застрибали в очах пустотливі вогники.

– Я не думаю, що друзяка Персі щось про це знав, – сказав він. – У той час він був на вакаціях у Норвегії. Якби ви мене запитали, то я вам сказав би, що старий умисне покликав мене саме тоді, коли Персі не було вдома. Він діяв за спиною Персі. Я маю дуже сильну підозру, що пропозиція батька, яку він мені зробив, була спричинена тим фактом, що він мав жахливий скандал із бідолашним друзякою Персі – або Валом, як він хоче, щоб його називали. Вал, я думаю, більшою або меншою мірою намагався командувати старим. А старий цього терпіти не може. Щодо чого спалахнув скандал, я точно не знаю, але він був страхітливий. І, думаю, саме тоді старому спала чудова думка викликати сюди мене й у такий спосіб збити пиху з бідолашного друзяки Вала. З другого боку, він ніколи не любив дружину Персі, й, бувши снобом, вельми задовольнився моїм одруженням. Думаю, він умисне вирішив утнути такий жарт – запросити мене додому й поставити Персі перед доконаним фактом.

– Як довго ви були в «Тисовій хатині» за тієї нагоди?

– О, не довше, як годину або дві. Він не запропонував мені залишитися ночувати. Моє перебування там, я переконаний, було такою собі таємною змовою, здійсненою за спиною Персі. Я думаю, він наказав слугам тримати язик за зубами. Зрештою ми домовилися, що я ретельно обміркую його пропозицію, поговорю про неї з Пет, а тоді напишу йому про своє рішення, і так я й зробив. Я написав йому, назвавши приблизну дату свого приїзду, і зрештою надіслав йому телеграму вчора з Парижа.

Інспектор Ніл кивнув головою.

– Ця телеграма, можна сказати, приголомшила вашого брата.

– Не сумніваюся, вона його приголомшила. Але Персі, як і завжди, переміг. Я приїхав запізно.

– Так, – замислено промовив інспектор Ніл, – ви приїхали запізно. – І з великим зацікавленням у голосі провадив: – Під час того вашого візиту в серпні ви зустрічалися з іншими членами родини?

– Моя мачуха була присутня на чаї.

– А раніше ви з нею не зустрічалися?

– Ні. – Він несподівано усміхнувся. – Старий, безперечно, знав, як підбирати собі жінок. Вона принаймні на тридцять років молодша за нього.

– Пробачте мені за таке запитання, але чи були ви невдоволені другим шлюбом свого батька і чи був ним невдоволений ваш брат?

Ланс здавався здивованим.

– Я не мав нічого проти, та й Персі, думаю, не мав. Урешті-решт наша мати померла, коли нам було – дайте-но пригадати – одному десять, а другому дванадцять років. Мене по-справжньому здивувало лише те, що старий не одружився раніше.

Інспектор Ніл зацікавлено запитав:

– А хіба не ризиковано одружуватися з жінкою, яка набагато молодша від вас?

– Так вам сказав мій улюблений брат? Це дуже схоже на нього. Персі – великий майстер мистецтва інсинуацій. Ви саме так налаштувалися, інспекторе? Ви підозрюєте мою мачуху в тому, що вона отруїла мого батька?

Обличчя інспектора Ніла не змінило виразу.

– Ще дуже рано когось підозрювати, містере Фортеск’ю, – сказав він люб’язним тоном. – А зараз ви дозволите мені запитати вас про ваші плани?

– Плани? – Ланс замислився. – Мені треба складати нові плани, я так думаю. Де тепер моя родина? Усі в «Тисовій хатині»?