ТАЄМНИЦЯ ІСПАНСЬКОЇ ШАЛІ
Він мовчки дивився на нього якусь мить.
Потім швидко почав друкувати…
– Бувай, любий.
– Бувай, кохана.
Алікс Мартін стояла, опершись на невеличку просту хвіртку, і спостерігала, як віддалялася постать її чоловіка дорогою в напрямку села.
Він уже зайшов за поворот і зник із поля зору, але Алікс продовжувала так стояти, неуважно пригладжуючи пасмо пишного каштанового волосся, що спадало на обличчя; її замріяні очі дивилися в далину.
Алікс Мартін не була ні вродливою, ні навіть, власне кажучи, милою. Але її обличчя, обличчя жінки вже не першої молодості, випромінювало таку ніжність, що її колишні колеги з офісу навряд чи впізнали б її. Колишня міс Алікс Кінг була акуратною практичною молодою жінкою, прудкою, до певної міри різкою і, ясна річ, управною й діловитою.
Алікс пройшла важку школу. Упродовж п’ятнадцяти років – з вісімнадцяти до тридцяти трьох – вона утримувала себе (а сім із них – і свою хвору маму), працюючи стенографісткою. Боротьба за існування зробила м’які дівочі риси її обличчя більш жорсткими.
Правда, був у неї роман, якщо це можна так назвати, зі співробітником, Діком Віндіфордом. Як справжня жінка, Алікс завжди знала, що небайдужа Діку, але не показувала цього. Зовні вони були друзями, і нічого більше. Зі своєї мізерної зарплати Дік заледве оплачував навчання молодшого брата. На той момент він навіть не думав про одруження.
Потім раптово, у найнесподіваніший спосіб, до дівчини прийшов порятунок від рутинної роботи. Померла якась далека родичка, залишивши Алікс гроші – кілька тисяч фунтів, достатньо, щоб та мала на рік кілька сотень прибутку. Для дівчини це означало свободу, життя, незалежність. Тепер вони з Діком не чекатимуть.
Але той відреагував несподівано. Він ніколи прямо не говорив Алікс про любов. Тепер, здавалося, чоловік узагалі був найменш схильний зробити це. Дік уникав її, став похмурим і пригніченим. Алікс швидко зрозуміла, у чому річ. Вона стала заможною жінкою. Вразливість і гордість заважали йому запропонувати дівчині руку й серце.
Через це Дік іще більше їй подобався, і Алікс навіть подумувала зробити перший крок, коли вдруге зіткнулася з несподіванкою.
Вона познайомилася з Джеральдом Мартіном у будинку подруги. Він закохався в неї до нестями, і через тиждень пара заручилася. Алікс, яка завжди зараховувала себе до людей, яким «непросто закохатися», не на жарт захопилася.
Несвідомо вона знайшла спосіб розтермосити її колишнього коханого. Дік Віндіфорд прийшов до неї, запинаючись від люті й гніву.
– Той чоловік зовсім чужий! Ти нічого про нього не знаєш!
– Я знаю, що кохаю його.
– Як можна бути впевненою… через тиждень?
– Не всім потрібно одинадцять років, щоб зрозуміти, що вони кохають дівчину! – сердито крикнула Алікс.
Його обличчя зблідло.
– Я полюбив тебе, як тільки зустрів. Я гадав, що й ти мене любиш.
Алікс відповіла чесно.
– Я теж так думала, – визнала вона. – Але це тому, що я не знала, що таке кохання.
Тоді Дік знову вибухнув. Благання, прохання, навіть погрози – чоловіку, який витіснив його з її серця. Алікс дивувалася вулкану, що вирував за зовнішньою стриманістю чоловіка, якого, як вона колись думала, так добре знала.
Її думки повернулися до цієї розмови й сонячного ранку, коли вона стояла, опершись на хвіртку. Уже місяць, як одружена, вона була ідилічно щаслива. Та все ж за нетривалої відсутності свого чоловіка, який був для неї всім, тінь тривоги вривалася в її бездоганне щастя. Причиною тієї тривоги був Дік Віндіфорд.
Уже тричі після весілля їй снився той самий сон. Обставини були різні, але найважливіші факти завжди однакові. Вона бачила, як її чоловік лежав мертвий, а над ним стояв Дік Віндіфорд, і вона напевне знала, що то його рука завдала смертельного удару.
І хоча це було страшно, та ще жахливішим було інше: вона відчувала жах після пробудження, а уві сні це здавалося цілком природним і неминучим. Вона, Алікс Мартін, раділа, що її чоловік був мертвий, простягала до вбивці руки, дякуючи йому. Сни завжди закінчувались однаково: вона була в обіймах Діка Віндіфорда.
Алікс ніколи не розповідала про цей сон чоловікові, але в глибині душі він турбував жінку більше, ніж вона це визнавала. То було попередження? Попередження щодо Діка Віндіфорда?
Від цих думок Алікс відірвав різкий звук телефонного дзвінка з будинку. Вона увійшла всередину й підняла слухавку. Раптом похитнулася й оперлася рукою об стіну.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу