Дік Френсіс - Фаворит

Зібравши повіддя до правиці, я лівою пхнув Сенді. Він похитнувся, але втримав рівновагу. Полилася брудна лайка.

Ми вискочили на гребінь схилу. Тепер або ніколи! Я ще дужче притис Сенді до огорожі. Знову вереск! Його нога — я це знав — мусить бути розбитою, розчавленою, розкришеною або просто роздертою на клапті грубезними дошками огорожі. У мене від цього ж самого ще не відійшла нога, тож я не почував до нього жалю. Потім його нога лунко брязнула об стовп.

Болісний зойк! Я скреготнув зубами, штурхонув з усієї сили, бо знав, що коли зараз не впаде, то вдруге не наважуся. Сенді почав сповзати, а потім полетів і закрутився, наче у вирі.

Я востаннє глянув на нього: витріщені очі, перекошений рот, болісна гримаса… I він покотився у високу траву по той бік огорожі. Я вже був на прямій — весь у синцях, захеканий, обдертий. Зате, як то кажуть, на коні, а не під ним.

Ден озирнувся й нагородив мене широкою посмішкою, піднісши вгору великого пальця.

«Вестерни» — американські детективи.

Калбертстон — автор посібника для гри в бридж.